Глосарій: Історичний тлумачний словник

Єремія II

Константинопольський патріарх (1572 — 1579, 1580—1584, 1589 — 1595). 1589 р. був змушений погодитися на заснування Московського патріархату. В 1588—1589 рр. двічі відвідав українські, білоруські землі, де провів низку реформ, усунув митрополита київського Онисифора Дівочку, а поставив на митрополичий престол М. Рогозу, надав широких прав і підтвердив Ставропігію Віденському і Львівському братствам, призначив луцького єпископа К. Терлецького патріаршим екзархом.
Детальне визначення

Акламація

Одностайне схвалення вигуками і оплесками тієї чи іншої пропозиції без голосування.
Детальне визначення

Ангелович Андрій

(1766—1820) — правник-адвокат. З 1797 р. — професор канонічного права у Львівському університеті, автор праці «Право канонное» (існує в рукопис!). Брат митрополита Антона Ангеловича (1756—1814).
Детальне визначення

Андрій Юрійович

Син Юрія Львовича, разом з братом Львом Юрійовичем (Львом II) князював у Галицько-Волинському князівстві приблизно з 1308 і по 1323 рр.
Детальне визначенняДив.також: Юрій Львович

Антимінс

Літургічна скатерть із зашитими мощами святих, багато оздоблена традиційним живописом.
Детальне визначення

Білявський Остап

(бл. 1740—1803) — живописець, портретист. У 1766 р. вчився в Римі. Писав твори на релігійні теми для львівських церков, очолював львівський малярський цех. Низка портретів зберігається в музеях Львова (портрет К. Дейми, 1782 та ін.).

Білянський Петро

(1736—1798) — церковний діяч, священик. З 1779 р.— єпископ, перший владика у Львові зі світського духовенства. Відомий поширенням початкових шкіл в єпархії.
Детальне визначення

Балабан Гедеон (Григорій)

(1530—1607) — львівський єпископ (1569—1607), оборонець православної церкви. Підписав документи про запровадження унії, але на Берестейському соборі (1596) став на бік поборника православ'я князя К. Острозького і на цій позиції залишався до смерті, ставши екзархом царгородського (константинопольського) патріарха. Заснував друкарню в Стрятині. Помер в Уневі.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Бандінеллі будинок

Традиційно зустрічається твердження, що будинок належав Бартоломео Бандінеллі. Але, за дослідженнями В. Вуйцика вважається, що ця будівля належала його внукові, Роберто Бандінеллі.
Детальне визначення

Барбон Петро

Визначний львівський архітектор італійського походження, почав будувати Успенську церкву, збудував вежу Корнякта (1572—1578) та будинок Корнякта.
Детальне визначення

Барвінський Володимир

(1850—1883) — громадський діяч, публіцист і літератор, один із членів-засновників товариств «Просвіта» (1868) і «Рідна школа», співредактор, а в 1876—1880 рр.— редактор часопису «Правда». Засновник і перший редактор газети «Діло» (1880—1883). Підтримував зв'язки з М. Костомаровим, П. Кулішем, М. Драгомановим. Автор численних статей на політичні і літературні теми у «Правді», «Ділі», повістей «Скошений цвіт» (1877, псевдонім Василь Барвінок), «Сонні мари молодого питомця» (1879), «Безталанне сватання».
Детальне визначення

Берберис

барбарис
Детальне визначення

Бурундай

Золотоординський воєначальник, учасник завойовницьких походів Батия.
Детальне визначенняДив.також: Куремса

Вітвер Гартман

скульптор кінця XVIII — першої половини XIX ст. Навчався у Віденській Академії мистецтв, з 80-х рр. XVIII ст. жив і працював у Львові. Твори: чотири фонтани на пл. Ринок з фігурами Нептуна, Діани, Амфітріти і Адоніса (1793), надгробки на Личаківському цвинтарі на могилах М. А. Понінської, Я. Печонки, Г. Товарницького, декоративне оздоблення багатьох будинків у Львові.
Детальне визначення

Василіяни

Члени чернечого ордену Чину св. Василія Великого (ЧСВВ). Монаше життя ведуть за правилами, укладеними св. Василієм Кесарійським бл. 362 р.
Детальне визначення

Василько Романович

(бл. 1199—1271)— володимиро-волинський князь, брат Данила Галицького.
Детальне визначенняДив.також: Данило Галицький

Вахнянин Анатоль

(1841 — 1908) — громадський діяч, педагог, журналіст і композитор. Засновник і голова «Січі» у Відні (1867), Товариства «Просвіта» у Львові (1868), співацького товариства «Торбан» та товариства «Боян» (1890), засновник і перший директор Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові (1903). Редактор «Правди» (1867—1870), «Письма з «Просвіти» (1878—1879), співредактор «Діла», автор численних оповідань, повістей, споминів, сольних і хорових пісень, опери «Купало», що була вперше поставлена у Харкові 1929 р.
Детальне визначенняДив.також: Просвіта

Великдень

Одне з найбільших християнських свят - день воскресіння Ісуса Христа.
Детальне визначенняДив.також: Зелені свята, Квітна неділя, Квітна субота, Страсний тиждень

Вербицький Михайло

(1815 —1870) — священик, композитор. Автор багатьох композицій для чоловічих і мішаних хорів, частини до Служби Божої, «Заповіту» Т. Шевченка, пісень на слова Ю. Федьковича, музики до національного гімну «Ще не вмерла Україна» на слова П. Чубинського. Написав низку композицій до драматичних творів: «Верховинці», «Панщина», «Підгоряни» та ін.
Детальне визначення

Галицько-Волинський літопис

Визначна пам'ятка давньоруського літописання XIII ст. Найстаріший його список зберігся у складі Іпатіївського літопису початку XV ст. Перша згадка про Львів міститься в тій частині літопису, яка була складена в м. Холмі при дворі галицько-волинського князя Данила Галицького. У первісному тексті літопису цей запис, як і більшість інших, не датований і вимагає відповідних хронологічних корективів (Білецький С. Т. Перша історична згадка про місто.— В кн.: Нариси історії Львова. Львів, 1956, с. 18—20).
Детальне визначення

Гарасевич де Нойштерн Михайло

(1763—1836) —барон, історик, галицький церковний діяч, архіпресвітер галицької капітули. Один з ініціаторів відновлення галицької митрополії (1808). Завдяки його заходам здобуто незалежне становище греко-католицької церкви від польської римо-католицької. Автор книги „Annales Ecclesiae Ruthenae" (переклад з латині, 1833).
Детальне визначення

Гліг

глід
Детальне визначення

Город

Слово «город» (град) у найстарших літописах мало значення «замок», «фортеця», «укріплена частина міста». Натомість поняття «місто» виникло на позначення торговельно-ремісничого поселення.
Детальне визначення

Гребеняк Володимир

(1892—1915) — археолог і мистецтвознавець, співробітник музею НТШ у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу (1913). Праці в «Записках НТШ» про скіфські пам'ятки в Галичині та про нові археологічні знахідки (1915).
Детальне визначенняДив.також: Наукове Товариство імені Шевченка

Григорович-Барський Василь

(1701 —1747) — мандрівник, дослідник архітектури, випускник Київської Академії. Протягом 24 років мандрував країнами Південної Європи і Близького Сходу, залишив опис подорожі «Странствования Василия Григоровича Барского по святьім местам Востока, 1723-1747», видані повністю у 1885—1887 рр.
Детальне визначення

Гриневецький Модест-Михайло

(1758—1823) — церковний діяч, протоігумен Василіянського чину, професор і ректор Львівського університету.
Детальне визначення

Грушевський Михайло

(1866 — 1934) — історик, видатний організатор української науки, політичний діяч, публіцист.
Детальне визначення

Данилів

Місто-фортеця у Волинській землі.
Детальне визначенняДив.також: Крем'янець, Лучеськ, Стожок

Данило Галицький

Данило Романович (1201—1264)—князь Галицько-Волинської землі. У другій половині 40-х рр. XIII ст. (ймовірно, 1247 р.) заснував поблизу існувавшого раніше ремісничо-землеробського поселення нове місто, яке назвав Львовом на честь свого старшого сина Льва Даниловича.
Детальне визначенняДив.також: Василько Романович, Лев Данилович, Львівський (Високий) Замок

Детько Дмитро

Дмитро Дядько — перемишльський боярин, близький сподвижник Юрія Тройденовича, а після його смерті «правитель і староста» Галицької землі приблизно з 1340 і по 1349 рр.
Детальне визначенняДив.також: Казімір III, Юрій II Болеслав Тройденович

Дзвін Якова Скори

найстаріша пам'ятка майстерності львівських ремісників-ливарників. Зберігається в дзвіниці львівської церкви Юра. Розміри дзвона: висота разом з короною 85 см, нижній діаметр 71 см, вага 415 кг. Напис про відлиття дзвону розміщено в два ряди на вінці дзвона, підпис Якова Скори — косим рядком приблизно посередині плаща дзвона (див. Жолтовський П. М. Художнє лиття на Україні XIV—XVIII ст.—К., 1973, с. 6—8).
Детальне визначення

Долинський Лука

(бл. 1745—1824) — український художник. Навчався у львівського художника Ю. Радиловського та у Віденській Академії мистецтв (1775—1777). Основні роботи: намісні ікони в соборі св. Юра, розписи багатьох церков на Львівщині, оформлення інтер'єрів Успенського собору, Почаївської Лаври (1807 —1810), портрети М. Гарасевича, князя Льва та ін. Значна кількість творів зберігається у Національному музеї у Львові.
Детальне визначення

Дорошенко Петро

(1627—1698) — гетьман України, внук гетьмана Михайла Дорошенка. Військову і дипломатичну школу пройшов у гетьмана Б. Хмельницького, який 1657 р. призначив його прилуцьким полковником. В 1665 р. після знищення Дрозденка став гетьманом Правобережної України. Ставив собі за мету з допомогою татар звільнити Правобережжя від поляків. Після вбивства Брюховецького під час антиросійського повстання 8 червня 1668 р. Дорошенко був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра, що тривало, однак, недовго. На початку 1669 р. з допомогою І. Сірка, який перейшов на його бік, розгромив свого противника Суховія і союзних з ним татар, розпочав боротьбу проти уманського полковника М. Ханенка. 1672 р. спільно з турецьким султаном вирушив на війну проти Польщі, розгромив Ханенка і проголосив самостійну державу під протекторатом султана (Бучацький мир 5 жовтня 1672 р.). 1676 р., передав булаву І. Самойловичу і був виселений у Московщину. 1679—1682 р.— воєвода у В'ятці, а згодом жив у дарованому царем с. Ярополчі Волоколамського повіту під Москвою, де й похований. Руїна 60—70-рр. XVII ст. на Україні стала й особистою трагедією цього визначного політичного і державного діяча, який прагнув створити незалежну Українську державу в етнографічних межах, включаючи Перемишль, Галич і Львів.
Детальне визначення

Евтелє Павло

(1804 — 1889) — скульптор. Вчився у А. Шімзера. Оздобив будинки у Львові (декоративний барельєф на фронтоні будинку пр. Свободи, 8). Збереглося приблизно 18 пам'ятників-надгробків його різця на Личаківському кладовищі, а також в Тернополі, Івано-Франківську. Працював у класицистичній манері.
Детальне визначенняДив.також: Шімзери, брати

Жуковський Іван

(1810—1884) — мовознавець, священик-крилошанин, учитель української Академічної гімназії у Львові, автор граматики, прихильник живої мови в літературі.
Детальне визначення

Захоронка

Назва дитячих садків у Галичині, на Буковині і Закарпатті.
Детальне визначення

Зелені свята

народна назва свята Зіслання Святого Духа, друга назва — П'ятдесятниця. Святкується на 50-й день після Великодня.
Детальне визначенняДив.також: Великдень, Свято Божого Тіла

Зиморович Йосиф Варфоломій

(1597—1680) — історик і поет. З 1620 р. займав різні посади при Львівському магістраті, був обраний бургомистром, мав безпосередній доступ до міського архіву. Для написання хроніки міста Львова у 1665—1672 рр. латинською мовою «Leopolis Tripiex» («Потрійний Львів») Зиморович використав чимало документів та історичних праць, що не дійшли до нас, тому «Хроніка» має джерелознавче значення. Розповідь про будівництво двох замків у Львові князем Львом Даниловичем цілком вірогідна, хоч і не позбавлена літературно-художнього домислу (Котляр М. Ф. Данило Галицький.— К., 1979, с. 156—159).
Детальне визначенняДив.також: Хроніки Львова Варфоломія Зиморовича

Зубрицький Денис Іванович

(1777—1862) —український історик реакційного напряму, архівіст, етнограф.
Детальне визначення

Йоаким V

Патріарх антіохійський. Близько 1581 —1592 рр. відвідав слов'янський схід.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Йордан

(в церковній термінології — Богоявлення) - релігійне свято хрещення Ісуса Христа. Відзначається 19 січня за новим стилем.
Детальне визначення

Казімір III

(1310—1370), польський король з 1333 р.
Детальне визначенняДив.також: Детько Дмитро, Юрій II Болеслав Тройденович

Казімір IV

(1427—1492) — великий князь литовський (з 1440), король польський (з 1447).
Детальне визначення

Калитовський Омелян

(1855—1924) — педагог і освітній діяч, директор української гімназії в Тернополі (1900—1907). Автор шкільних підручників з географії, статей на педагогічні та історичні теми. Співробітник журналу «Зоря» (1886), редактор газети «Діло».
Детальне визначення

Камаші

(гамаші) — теплі панчохи без підошов, що одягаються поверх взуття.

Квітна неділя

Вербна неділя - за тиждень до Великодня. У квітну суботу на квітну неділю у церкві святять лозу (вербу).
Детальне визначенняДив.також: Великдень, Квітна субота, Страсний тиждень

Квітна субота

Вербна субота - субота перед Квітною неділею, за тиждень до Великодня. У квітну суботу на квітну неділю у церкві святять лозу (вербу).
Детальне визначенняДив.також: Великдень, Квітна неділя, Страсний тиждень

Кооперативний банк Дністер

український кооперативний банк з обмеженою порукою у Львові. Заснований 1895 р. з метою зберігати заощадження, надавати позички українському населенню. Розміщувався у будинку № 20 по вул. Руській. Ліквідований у 1939 р.
Детальне визначення

Копистинський Теофіл

(1844—1916) — український художник. Навчався у Краківській школі красних мистецтв (1868—1871) та Віденській Академії мистецтв (1872). З 1873 р. працює у Львові. Автор низки іконостасів. Твори зберігаються у Національному музеї у Львові.
Детальне визначення

Коцко Адам

(1882 — 1910) — студентський діяч, борець за український університет у Львові. Загинув 1 липня 1910 р. від кулі польського шовініста під час сутички в університеті. Його смерть мала великий вплив на наступні студентські покоління.
Детальне визначення

Красовський Петро

Український архітектор II половини XVI ст. Працював переважно у Львові. Автор вежі Вірменського собору (1570), «чорної кам'яниці» (1577) на пл. Ринок, каплиці Трьох святителів (1578), Успенської церкви та інших будівель, виконаних у формах італійського Відродження.
Детальне визначення

Крем'янець

Кременець — місто-фортеця у Волинській землі.
Детальне визначенняДив.також: Данилів, Лучеськ, Стожок

Кривоніс Максим

(р. народження невідомий — листопад 1648) — черкаський полковник, один з найближчих сподвижників Б. Хмельницького.
Детальне визначення

Кулачковський Олександр

(1865—1929) — правник, довголітній (понад 20 років) редактор українського видання австрійського «Вісника державних законів», засновник українського товариства «Родина» у Відні.
Детальне визначення

Кульчицький Дмитро

(рр. народження і смерті невідомі) — ливарник і друкар. З 1662 р. разом з дружиною працював у друкарні Львівського братства, з 1678 р. — в Унівській друкарні.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Куремса

Золотоординський воєначальник.
Детальне визначенняДив.також: Бурундай

Лігустер

бірючина
Детальне визначення

Літопис Археологічного товариства

Один з литовсько-білоруських літописів XVI ст. Названий так, оскільки рукопис входив до колекції рукописів Археологічного товариства у Петербурзі.
Детальне визначення

Лаврівський Юліян

(1821 —1873) — суддя, культурний і політичний діяч народовського напрямку. Член «Руського Собору» і «Собору Руських вчених» (1848), засновник і довголітній голова Товариства «Просвіта» (1870—1873), посол до Галицького сейму (з 1861 р.) і його віце-маршал (з 1870 р.). Відстоював рівноправність українців у всіх ділянках державного життя і крайової адміністрації, засновник народовської газети «Основа» (1870—1871), автор перекладу українською мовою австрійського цивільного кодексу.
Детальне визначення

Лев Данилович

(бл. 1228 —бл. 1301)—галицький князь. Після смерті свого батька Данила Романовича Галицького (1264) успадкував Перемишльське князівство і Львів.
Детальне визначенняДив.також: Данило Галицький, Львівський (Високий) Замок, Юрій Львович

Легати

У заповіті — доручення спадкоємцю виплатити певну суму або передати певне майно на якісь цілі.
Детальне визначення

Литвинович Спиридон

(1810—1869) — церковний діяч в Галичині, проповідник при катедральному соборі св. Юра. З 1852 р.— ректор духовної семінарії у Відні, з 1863 р.— галицький митрополит, член сейму у Львові та член Державної Ради у Відні. Відстоював українську мову в школі та провінціях. Заслугою його була т. зв. «конкордія», яка урівнювала східний обряд з латинським.
Детальне визначення

Лодій Петро

(1764—1829) — філософ і юрист родом із Пряшівщини. З 1787 р.— професор логіки, метафізики і етики у Львівському університеті. З 1801 р.— професор Краківського університету, а з 1803 р.— Петербурзького педагогічного інституту і новозаснованого університету (з 1819 р.). Написав підручники «Логические наставления» (1815), «Теория общих прав» (1828), панегірики, перекладав підручник етики X. Баумайстера церковно-слов'янською мовою з домішкою українізмів.
Детальне визначення

Лучаківський Костянтин

(1846 —1912) — педагог, філолог-класик. Автор шкільних підручників («Читанка», 1892; «Взори поезії і прози», 1894, та ін.), статей з класичної філології і української літератури.
Детальне визначення

Лучеськ

Луцьк — місто-фортеця у Волинській землі.
Детальне визначенняДив.також: Данилів, Крем'янець, Стожок

Львівський (Високий) Замок

Замок на Замковій горі - найвищій точці в межах Львова. Дата спорудження львівського замку 1270 р. умовна, основана на традиції. Очевидно, в цьому році або близько цього року проходила його відбудова, після того як Лев Данилович «розібрав Львів» у 1259 р. Археологічні дослідження, які проводилися в радянський час на Замковій горі, дали підстави для висновків, що тут вже в XI—XII ст., а можливо й раніше, існувало давньоруське поселення (Ратин О. О, Давньоруські матеріали з розкопок 1955—1956 рр. на Замковій горі у Львові.— Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 1961, вип. З, с. 125). Знайдені там матеріали свідчать про те, що давньоруський Львів у XII— XIII ст. був поселенням міського типу з розвиненою торгівлею (Багрій Р. С. Археологічні дослідження ранньосередньовічного Львова.— Київська Русь: Культура, традиції.—У кн.: 36. наук. пр. К., 1982, с. 31). Після загарбання Львова феодальною Польщею у 60-х рр. XIV ст., руський замок був спалений, а на Замковій збудовано кам'яний замок, який служив бастіоном польського королівства на українських землях. Наприкінці XVIII ст. почалося розбирання мурів замку і його матеріал використовувався для будівництва нових споруд. Замкова гора докорінно змінила свій вигляд після 1869 р., коли в польських буржуазно-шляхетських колах виникла ідея насипання пагорба на честь 300 роковин Люблінської унії 1569 р., що знаменувала собою акт об'єднання Литовського великого князівства з шляхетською Польщею і встановлення панування польсько-шляхетських загарбників на правобережній і лівобережній Україні. Під час насипання пагорбу було знищено рештки Високого замку (крім невеликого відрізка стіни, який зберігся до наших днів), але під його фундаментами розкопано обгорілі дубові підвалини могутньої давньоруської споруди, знайдено багато предметів того часу.
Детальне визначенняДив.також: Данило Галицький, Лев Данилович, Низький, або Нижній замок

Люблінська унія

Об'єднання Литви та Польщі у федеративну польсько-литовську державу — Річ Посполиту, остаточно оформлене на сеймі в Любліні І липня 1569 р.
Детальне визначення

Магдебурзьке право

середньовічне міське право. Виникло в XIII ст. у м. Магдебурзі (Східна Німеччина), торкалося багатьох сторін суспільного життя міст. В Україні м. п. вперше одержали міста Галицько-Волинської землі наприкінці XIII ст.— в першій половині XIV ст. Тут воно сприяло посиленню німецької і польської колонізації, обмеженню прав некатолицького населення — українців, вірмен та ін. М. п. в Україні під впливом місцевих умов і звичаєвого права відрізнялося від права німецьких міст. У Львові застосування м. п. було припинено 1786 р.
Детальне визначення

Манастирський Антін

(1878—1969) — український художник-живописець. Навчався у Львівській художньо-промисловій школі (1895—1899) та Краківській Академії красних мистецтв (1900—1905). Створив багато пейзажів, жанрових картин, історичних полотен, які зберігаються у музеях Львова та Києва. Автор ікон для львівських церков.
Детальне визначення

Марковський Юліян

(1846—1903) — польський скульптор. Навчався у майстерні П. Філіппі у Львові та у Віденській Академії мистецтв. Основні роботи: пам'ятники С. Гощинському, Орденові на Личаківському цвинтарі. Разом із Г. Кузневичем працював над пам'ятником Я. Кілінському в Стрийському парку та групою «Фортуна» для будинку ощадної каси у Львові (1892).
Детальне визначення

Могила Петро

(1596—1647) — визначний церковний та культурний діяч XVII ст., митрополит київський (1633—1647). З 1627 р.— архімандрит Києво-Печерської лаври, керівник гуртка вчених, т. зв. «Могилянського Атенеуму» (Сильвестр Косів, Ісайя Трофимович-Козловський, Атанасій Кальнофойський), який опрацював проект «Православне сповідання віри», що остаточно підтверджено усіма східними патріархами 1643 р. У 1631 р. заснував у Києво-Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі і цим поклав початок Києво-Могилянській Колегії. Один з авторів проекту українсько-білоруського патріархату (1628—1629), який однак не здійснився через опір з боку Польщі, Козаччини і Риму. Помер у Києві. Похований у Великій Лаврській церкві.
Детальне визначенняДив.також: Тисаровський Єремія

Москвофіли

Суспільно-політична течія, яка виникла в XIX ст. серед українців Галичини, Закарпаття, Буковини. Здебільшого об'єднувала частину консервативної інтелігенції, духівництва і сільської буржуазії, яка спиралася на реакційні сили царської Росії, охоплювала широкий діапазон культурних і політичних орієнтацій — від симпатій і сподівань на допомогу з боку Росії у боротьбі з поляками та угорцями аж до повного самозречення українського народу і визнання цілковитої єдності з Росією на засадах «єдиної, неділимої».
Детальне визначення

Народна Торговля

Перша споживча кооперативна спілка на західноукраїнських землях. Заснована у Львові з ініціативи В. Нагірного і А. Ничая, які пізніше стали її довголітніми керівниками. Метою створення було постачання оптом закупленого матеріалу з перших рук і навчання українського населення вести власну торгівлю.
Детальне визначення

Народний Дім у Львові

найстаріша і найбагатша культурно-освітня установа в Галичині. Створена у 1849 р. заходами Головної Руської Ради (зк почаном священика Л. Трещаківського). Австрійський уряд виділив для спорудження будівлі площу, на лкій стояв заснований до 1848 р. будинок львівського університету. Народний Дім зведено 1851 —1864 рр. на пожертви українського населення краю. При Народному Домі діяла заснована 1848 р. Галицько-Руська матиця, що займалася культурно-освітньою роботою та виданням підручників. «Управляющий совіт», що керував з 1872 р. Народним Домом, захопили москвофіли і не допускали до його керівництва національне свідомих українців. Після окупації Галичини Польщею комісаром цієї установи було призначено М. Бачинського. Упродовж міжвоєнного періоду діяльність Народного Дому обмежувалася музейно-архівними справами. Тут діяли бібліотека, бл. 120 тис. книг, в т. ч. 5 тис. рукописів і документів, археологічно-історичний (разом з картинною галереєю) та природознавчий музеї. Під час окупації Галичини російськими військами (1914—1915 рр.) частину бібліотеки було вивезено до Росії, в 1918 р. пропала велика нумізматична колекція. Видавався «Вісник Народного Дому» (1883—1914 — щомісячно, після 1921 — періодично). Після 1939 р. Народний Дім було ліквідовано, приміщення передано під окружний Будинок офіцерів, а його збірки — до бібліотеки АН УРСР і реорганізованих львівських музеїв.
Детальне визначення

Наукове Товариство імені Шевченка

НТШ — громадська наукова організація у Львові. Реорганізоване у 1892 р. з Товариства ім. Шевченка, заснованого 1873 р. як літературне з ініціативи О. Кониського і М. Драгоманова. В 1892—1918 рр. було першою і єдиною новітньою Академією наук українського народу. В НТШ було три секції: історико-філософська, філологічна і математично-природничо-лікарська, до складу яких входила низка комісій (археографічна, бібліографічна, етнографічна, правова, статистична та ін.). В НТШ працювали М. Грушевський (голова в 1897—1913 рр.), І. Франко, В. Гнатюк, І. Горбачевський, Ф. Вовк, І. Крип'якевич, І. Пулюй, І. Раковський та інші. Серійні видання «Записки НТШ», «Етнографічний збірник», «Пам'ятки українсько-руської мови», «Матеріали до української етнології». До 1939 р. НТШ випустило понад 1100 різноманітних наукових та літературних видань. Від 1946 р. осередки НТШ діяли у Західній Європі, США, Канаді, Австралії. В кінці 1989 р. відновлено Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у Львові.
Детальне визначенняДив.також: Гребеняк Володимир, Огоновський Омелян, Паньківський Кость

Недільський Григорій

(рр. народження і смерті невідомі) — золотар XVII ст., працював у Львові. З 1691 р. виконував замовлення Львівського братства.
Детальне визначення

Низький, або Нижній замок

Крім Високого замку у Львові був так званий Низький, або Нижній замок, який служив житлом князів, а згодом львівських старост, тимчасовим житлом королів. В ньому знаходилась також канцелярія шляхетських городського і земського судів.
Детальне визначенняДив.також: Львівський (Високий) Замок

Ногай

(пом. 1300)—золотоординський темник, син хана Джучі.
Детальне визначенняДив.також: Телебуга

Огоновський Омелян

(1833 — 1894) — мовознавець і літературознавець, письменник і громадський діяч. З 1867 р. керівник кафедри української мови і літератури Львівського університету. Як мовознавець відстоював окремішність і самобутність української мови. Головна праця «Історія літератури руської» (І — IV частини, 6 випусків, 1887 —1893 рр.). Видав український переклад з коментарями «Слова о полку Ігоревім» (1876). Автор хрестоматій, поем і драм, укладач і видавець «Кобзаря» Т. Шевченка у 2-х томах (Львів, 1893). Співзасновник і видатний діяч Товариства «Просвіта» та Наукового Товариства імені Шевченка у Львові.
Детальне визначенняДив.також: Наукове Товариство імені Шевченка

Пігва

айва
Детальне визначення

Павло Римлянин

(р. народження невідомий — 1618) — львівський архітектор італійського походження. Вперше згадується в церковних книгах Львова 1585 р. Головний будівничий Успенської церкви (1591 — 1598), костелів бернардинів (1600—1630) і бенедиктинок, каплиці Камп'янів та інших. Будівлям Римлянина притаманні риси італійського Відродження в поєднанні з місцевим колоритом.
Детальне визначенняДив.також: Петро Італієць

Паньківський Кость

(1855—1915) — громадський діяч, економіст, видавець, керівник різних виховних освітніх і економічних установ у Львові. Почесний член товариства «Січ». В 1888—1906 рр.— керівник Інституту святого Миколи для учнів. Член правління товариства «Просвіта», «Руська Бесіда», «Руське Товариство Педагогічне», член-засновник Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Редактор календарів «Просвіти», один з піонерів галицької кооперації, редактор часопису «Економміст» (1905 —1908) та «Економічної бібліотеки». Підтримував тісні зв'язки з культурними діячами і письменниками Наддніпрянщини. Як заложник, вивезений російською окупаційною владою зі Львова в 1914 р. до Києва, де й помер.
Детальне визначенняДив.також: Наукове Товариство імені Шевченка, Просвіта

Партер

Традиційно в Галичині позначали поверхи наступним чином: партер (за сучасною термінологією — перший поверх); перший поверх (тепер — другий); другий (тепер — третій); одноповерховий будинок (тепер — двоповерховий).
Детальне визначення

Перієр Абель Марія

(1825 —1881) — скульптор, за походженням француз. Навчався у Парижі. Працював у каменярській фірмі Шімзера і на її замовлення виконав низку пам'ятників на Личаківському цвинтарі. Пізніше співпрацював з Ю. Горголевським (1851 —1903), відкрив власну майстерню (вул. Пекарська, 21).
Детальне визначення

Петрахнович (Мороховський) Микола

(бл. 1600 — після 1666) — живописець, жив у Львові. Навчався і працював у майстерні Ф. Сеньковича. У 1666 р. був старшиною львівського малярського цеху. Твори: ікони Богоматері над вхідними дверима Успенської церкви (1638), іконостас (тепер в с. Великі Грибовичі коло Львова, 1638) та ін.
Детальне визначення

Петро Італієць

(Petrus Italus) — львівський архітектор І пол. XVI ст. Італієць за походженням з м. Люгано (Швейцарія). Відомі роботи: Успенська церква (1547 —1559), житловий будинок на вул. Вірменській, костел у Бистричі. На його роботах помітний вплив італійського ренесансу.
Детальне визначенняДив.також: Павло Римлянин

Поворозник

майстер, який виготовляє мотузки.
Детальне визначення

Просвіта

Українське громадське культурно-освітнє товариство. Його осередки існували з кінця 60-х рр. XIX ст. до 1940 р., а серед української еміграції існують досі. Сьогодні традиції Товариства «Просвіта» продовжує Товариство української мови ім Т. Шевченка, прийнявши 1990 р. цю історичну назву.
Детальне визначенняДив.також: Вахнянин Анатоль, Паньківський Кость

Різдво

одне з найбільших християнських свят Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення. Римо-Католицька Церква святкує Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, Українська греко-католицька церква та усі Українські православні церкви святкують Різдво в ніч на 25 грудня за Юліанським календарем, що відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за загальноприйнятим сьогодні Григоріанським календарем.
Детальне визначення

Римар

майстер, який виготовляє ремінну збрую.
Детальне визначення

Рогатинець Юрій

(р. народження невідомий — 1608) — багатий львівський міщанин, провідний діяч Львівського братства. У своїх листах до Львівського (1596) і Віденського (1599) братств виступав за поміркованість у релігійній боротьбі. Підтримував взаємини з князем К. Острозьким і І. Потієм. Деякі дослідники приписують йому авторство «Перестороги».
Детальне визначення

Роман Мстиславич

(р. н. невідомий — п. 1205) —князь. З 1170 князював у Волині, в 1199 об'єднав Галицьке князівство з Волинським і став першим галицько-волинським князем.
Детальне визначення

Ружинський Костянтин

Ружинські — литовський князівський рід, який дістав великі маєтності в Україні, згодом українські магнати.
Детальне визначення

Рутський Вельямин Йосиф

(1574—1637) — київський уніятський митрополит. Навчався у Празі, де перейшов у католицтво в латинському обряді (1592). Пізніше проходив студії у Вюрцбурзі та Римі. За порадою папи Климента VIII перейшов на грецький обряд і працював у Вільні. 1607 р. вступив до Святотроїцького монастиря у Вільні, розбудував його за рахунок своєї спадщини, з 1611 р.— його архімандрит, а з 1613 р., після смерті І. Потія,— митрополит київський, реорганізатор уніятського чернецтва на підставі статуту ордену св. Василія, засновник василіянських шкіл. Разом з митропо¬литом Й. Борецьким, архієпископом М. Смотрицьким, митрополитом П. Могилою провадив переговори про створення Київського патріархату. Помер у Дермані, похований у Вільні, звідки в 1655 р. його останки невідомо куди вивезено московськими військами.
Детальне визначенняДив.також: Смотрицький Мелетій

Сапіги палати

тепер буд. № 40а по вул. Коперника, де розташовано Львівську обласну організацію Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
Детальне визначення

Свято Божого Тіла

(у греко-католицькій церкві — свято Пресвятої Євхаристії) — святкується у четвер на десятий день після Зелених свят.
Детальне визначенняДив.також: Зелені свята

Свято Трьох Королів

римо-католицьке свято, відзначається 6 січня.
Детальне визначення

Сеник Омелян

(1891 — 1941) — громадський діяч, родом з міста Яворова на Львівщині, сотник УГА, співзасновник Української Військової Організації.
Детальне визначенняДив.також: Чайківський Юліян

Синагога «Золота Рожа»

була однією з найцінніших архітектурних пам'яток Львова. Зруйнована в серпні 1941 р. під час німецької окупації міста.
Детальне визначення

Скульський Андрій

Скільський Андрій (кін. XVI ст.— 1651) — друкар і письменник, родом зі Львова. Працював у друкарні Львівського братства складачем і управителем (1630—1633, 1641 — 1643). В 1638—1640 рр. разом з М. Сльозкою був співвласником друкарні єпископа А. Желиборського при церкві св. Юра у Львові, з 1646 р. — в Уневі. За зв'язки з козаками в 1651 р. його арештовано поляками в Сокалі і після тортур страчено. Автор і видавець діалогів «Вірші з Трагедії Христос пасхон Григорія Богослова» (1630), одного з перших зразків української драми.
Детальне визначенняДив.також: Сльозка Михайло, Ставропігія

Сльозка Михайло

(р. народження невідомий — помер після 1667) — український друкар і видавець. Близько 1630 р. прибув до Львова з Литви і став на службу до Львівської братської друкарні. В 1633 р. вступив до Львівського братства, а з 1636 — управляв його друкарнею. Тут видав «Псалтир» (1634), «Євангеліє» (1636) та інші церковні книги.
Детальне визначенняДив.також: Скульський Андрій, Ставропігія

Смотрицький Мелетій

(бл. 1578—1634) — визначний церковний та культурний діяч. Навчався в Острозькій школі та Вірменській єзуїтській академії, слухав лекції в Ляйпцігу, Нюрнбергу й Віттенбергу (1618—1620), викладач і ректор Київської братської школи, архієпископ полоцький (з 1620 р.). З 1627 р. жив у монастирі в Дермані. Після 1628 р. явно перейшов на бік унії. Автор низки трактатів спочатку на оборону православ'я («Тренос», 1610), згодом на оборону унії, цікавих зразків проповідницького мистецтва. Найзначніший твір — «Граматика словенська...» (1619), де він упорядкував церковно-слов'янську мову. Книга витримала багато перевидань у XVII—XVIII ст.
Детальне визначенняДив.також: Рутський Вельямин Йосиф

Сницарство

ремесло сницаря — майстра з художнього різьблення по дереву і карбування по металу.
Детальне визначення

Соліковський Ян

(бл. 1539—1603) — польський церковний діяч. З 1583 р.— латинський архі¬ єпископ Львова. Намагався насильно змусити православних міста перейти на новий григоріянський календар. Заборонив українцям дзвонити в церквах на православні свята.
Детальне визначення

Ставницький Семен

(р. народження невідомий — 1697) — друкар, управитель Львівською братською (1652 — 1670, 1677—1694) та Унівською монастирською друкарнями.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Ставропігія

Вилучення (церкви, монастиря, громади) з-під юрисдикції місцевих владик і підпорядкування безпосередньо патріархові.
Детальне визначенняДив.також: Балабан Гедеон (Григорій), Йоаким V, Кульчицький Дмитро, Скульський Андрій, Сльозка Михайло, Ставницький Семен, Тучапський Макарій, Українська Національна Рада, Український Горожанський Комітет, Шараневич Ісидор

Стирія

(Штирія) — область в Австрії в районі Альп. Головне місто — Грац.

Стожок

Місто-фортеця у Волинській землі.
Детальне визначенняДив.також: Данилів, Крем'янець, Лучеськ

Стопа

Міра довжини, була неоднаковою у різних країнах. Наприклад, на українських землях за княжої доби вона становила приблизно 300 мм, у Великому князівстві Литовському — 324, у Польщі — 298, у Австрії — 316 мм.
Детальне визначення

Страсний тиждень

(поширена назва — Великий тиждень) — тиждень від Квітної неділі до Великої суботи перед Великоднем включно.
Детальне визначенняДив.також: Великдень, Квітна неділя, Квітна субота

Стюкові консолі

Ліплені консолі (опори) балкона, виконані в техніці стукко.
Детальне визначення

Телебуга

Талабуга (р. н. невідомий — п. 1291)—золотоординський воєначальник, з 1287 р. хан Золотої Орди.
Детальне визначенняДив.також: Ногай

Тисаровський Єремія

(р. народження невідомий — 1641) — світське ім'я Євстахій. Церковний діяч. З 1607 р.— православний єпископ львівський. В 1610—1620 рр.— єдиний православний єпископ у Речі Посполитій, екзарх константинопольського патріарха. 1633 р. брав участь у хіротонії Петра Могили.
Детальне визначенняДив.також: Могила Петро

Тривіялка

Розмовна назва тривіальної школи, тобто школи нижчого рівня, від слова тривіум (в середньо¬ віччі та на українських землях у XVI—XVIII ст.— нижчий курс науки).
Детальне визначення

Труд

Жіноча промислова кооператива, з 1914 р. називалася Жіноча Спілка Промислова. Займалася влаштуванням кравецьких майстерень, навчанням кравецтва. Діяла у Львові в 1900—1913 рр. та 1941 — 1944 р.
Детальне визначення

Тучапський Макарій

(р. народження невідомий — 1549) — намісник київського митрополита в Галичині (1535—1539). З 1539 р.— перший (по відновленні Галицької єпархії після майже 80-річної перерви) православний львівський єпископ, висвячений київським митрополитом Макарієм II. Іні ціатор скликання 1539 р. Львівського Собору, що сприяв відновленню занепалого церковного життя.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Українська Галицька Армія

назва регулярної армії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). До 1919 р. відома як Галицька Армія. Зародком УГА був легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії, сформований з українців, що у Львові і в провінції у листопаді 1918 р. взяв владу і підпорядкував її Українській Національній Раді. Регулярний характер УГА підтвердив закон УНРади від 13 листопада 1918 р. про загальну військову повинність громадян ЗУНР. На початку грудня 1918 р., коли Начальну команду очолив генерал М. Омелянович-Павленко, УГА налічувала приблизно ЗО тисяч старшин і вояків. У грудні 1918 р. всі відділи були підпорядковані начальній команді Галицької Армії (НКГА), а у січні — лютому 1919 р. її реорганізовано в 3 корпуси по 4 бригади, що складалися з 3—6 куренів піхоти (в деяких бригадах, об'єднаних у 2 полки), однієї кінної сотні, одного польового гарматного полку з 4—6 батарей, однієї саперної сотні, частин зв'язку та допоміжних відділів і служб. Наступ польських військ проти УГА почався 14 травня 1919 р. Поляки мали велику перевагу в чисельності. Ще 24 травня румунське військо з дивізією польського генерала Л. Желіговського зайняло Покуття. У червні 1919 р. УГА здобуто значну територію (Чортківська офензива УГА), однак через повний брак військового спорядження перевагу закріпити не вдалося. 16 —17 липня частини УГА перейшли Збруч і разом з армією Директорії пішли на Київ, який було взято ЗО серпня 1919 р. Невдовзі частини УГА відступили з Києва і тут, в «чотирикутнику смерті» на Вінниччині, багатьох вояків захопив тиф та інші інфекційні хвороби, які вивели з ладу до 90% особового складу. Це змусило командування укласти перемир'я, а потім договір з Добрармією А. Денікіна (Одеса, 17 грудня, 1920 р.). Частина УГА перейшла на бік більшовиків і одержала назву ЧУГА — Червона Українська Галицька Армія. Остаточно УГА вийшла з поля боїв у квітні 1920 р., коли дві галицькі бригади покинули Червону Армію і перейшли до Армії УНР, що перебувала тоді в союзі з польським військом. Але поляки захопили ці частини в полон, потім звільнили вояків і підстарший, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Так закінчила своє існування УГА.
Детальне визначенняДив.також: Українська Національна Рада

Українська Національна Рада

Передпарламент Західноукраїнської Народної Республіки. Створена 18 жовтня 1918 р. з метою здійснити право народу на самовизначення. До складу УНРади увійшли всі українські депутати обох палат австрійського парламенту, крайових сеймів Галичини і Буковини, по троє представників від українських партій.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія, Українська Галицька Армія

Український Горожанський Комітет

Громадська організація, створена у Львові в грудні 1918 р. після відходу з міста українського війська із завданням — репрезентувати українське населення перед окупаційною польською владою, надавати допомогу потерпілим від воєнних дій, зокрема полоненим і в'язням. Комітет мав секції «самаританську» і правної допомоги. Нелегально існувала секція зв'язку з українською армією. На чолі УГК стояв С. Федак. З комітетом співпрацювали Л. Ганкевич, Л. Куницький, М. Панчишин, О. Федак-Шепарович та інші, зокрема багато жінок. Розпущено у вересні 1921 р
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Успення

релігійне свято на пам'ятку закінчення земного життя Богородиці. Святкується 28 серпня.
Детальне визначення

Устиянович Корнило

(1839 —1903) — український художник, представник класицизму і академізму в Галичині, письменник, публіцист, син Миколи Устияновича (1811 —1885), відомого поета, друга Маркіяна Шашкевича.
Детальне визначення

Філіппі Паріс

(1836 — 1874) — скульптор. Закінчив студії у Кракові і Мюнхені. У 1866 — 1874 рр. працював у Львові, де в нього навчалося багато українських скульпторів. Автор медальйонів та багатьох надгробних пам'ятників на Личаківському цвинтарі, виконаних у класицистичному стилі.
Детальне визначення

Хроніки Львова Варфоломія Зиморовича

(латинською мовою «Leopolis Tripiex» - «Потрійний Львів») - хроніки міста Львова, написані Варфоломеєм Зиморовичем у 1665—1672 рр. «Хроніка» має джерелознавче значення, оскільки Зиморович використав чимало документів та історичних праць, що не дійшли до нас. Розповідь про будівництво двох замків у Львові князем Львом Даниловичем цілком вірогідна, хоч і не позбавлена літературно-художнього домислу (Котляр М. Ф. Данило Галицький.— К., 1979, с. 156—159). В літературі є відомості про те, що рукопис «Хроніки» зберігався у міському архіві Львова до кінця XVIII ст. З того часу його доля невідома. Пропав також зроблений у львівському Онуфріївському монастирі в 1765 р. список, який бачив російський вчений П. І. Кеппен, будучи у Львові. З названого списка було зроблено декілька (більше п'яти) списків. «Хроніка» вперше була опублікована в 1835 р. її підготував до друку у польському перекладі з списку Онуфріївського монастиря М. Півоцький. У 1899 р. «Хроніка» опублікована латинською мовою за т. зв. краківським списком, який окремі дослідники вважають найдосконалішим. У Львові зберігається зараз два списки «Хроніки» Зиморовича. Перший — в ЦДІА у м. Львові. Автентичність цього списку підтверджена міськими писарями 8 липня 1812 р. Другий список (тобто список з списку, зроблений в 1822 р.) зберігається в рукописному відділі Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Крім цього окремі списки зберігаються нині в Польщі.
Детальне визначенняДив.також: Зиморович Йосиф Варфоломій

Чайківський Юліян

(1893—1923) — громадський діяч, сотник січових стрільців. В 1918 р.— політичний референт при окремому загоні січових стрільців, в 1919 р.— начальник політвідділу штабу осадного корпусу. 1920 р. засуджений до смерті більшовиками і помилуваний. Автор книги (під псев¬донімом Чугайстер) «Як втягали галичан в контрреволюцію».
Детальне визначенняДив.також: Сеник Омелян

Чорний боз

бузина
Детальне визначення

Шімзери, брати

Антон (рр. народження і смерті невідомі) та Йоанн (р. народження невідомий — 1856). Антон працював у Львові з 1812 р. Основні роботи — барельєфи на низці будинків міста, надгробки на Личаківському цвинтарі (родинам Тренклів, Ю. Шалінгера та ін.). Йоанн працював у Львові з 1821 р. Основні роботи: надгробки на Личаківському цвинтарі (найбільший — пам'ятник М. Бауеру), барельєфи на будинках. Працював у Тернополі, Станіславові (тепер Івано-Франківськ) та інших містах Галичини. Роботи Шімзерів виконані в стилі класицизму.
Детальне визначенняДив.також: Евтелє Павло

Шараневич Ісидор

(1829—1901) — відомий український історик, професор Львівського університету, керівник Ставропігійського інституту, автор багатьох наукових праць з історії та археології західноукраїнських земель, публікацій про Львів, галицькі міста, Галицько-Волинське князівство, літописи, церковні справи та окремих діячів тощо.
Детальне визначенняДив.також: Ставропігія

Шимонович Шимок

(1558—1629) — львівський поет, що писав здебільшого латинською мовою.
Детальне визначення

Шмуклери

Позументники, пасомонники — майстри, які виготовляли гаптовані сріблом або сухозліткою стрічки для оздоблення одягу.
Детальне визначення

Шумськ

Суч. смт Шумське Тернопільської області. Перша письмова згадка в Іпатіївському літопису з 1149 р. У XII—XIII ст.— одне із великих міст Володимиро-Волинського князівства, з 1170 р. перебувало у володінні дорогобузького князя, а з 1208-—луцького.

Щасливий Павло

(р. народження невідомий — 1610) — будівничий. Походженням з Італії. З 1582 р.— цехмістер цеху будівничих у Львові. У 1580 — 1582 рр. будував синагогу по вул. Староєврейській, 27, яка за традицією називалася «Золота Рожа». П. Щасливий спорудив також житлові будинки Марка Нахмановича та Ісаака Зіскіндовича (разом з Петром Зичливим), школу єзуїтів. У 1592 р. переїхав до Жовкви (тепер Нестеров), де звів низку споруд і був обраний першим війтом міста. Для його творчості характерні риси пізнього ренесансу.
Детальне визначення

Юрій II Болеслав Тройденович

(бл. 1306 —1340) — галицько-волинський князь (бл. 1324 — 1340), син мазовецького кн. Тройдена II і Марії, дочки Юрія Львовича. Повідомлення про одруження Тройдена з дочкою мазовецького князя і народження у них сина Римонта невірогідне. Насправді з мазовецьким князем Болеславом II була одружена дочка Тройдена Софія.
Детальне визначенняДив.також: Детько Дмитро, Казімір III

Юрій Львович

Син Льва Даниловича, який князював у Галицько-Волинському князівстві приблизно з 1301 і по 1308 рр. Сприяв зміцненню політичних та культурних зв'язків галицько-волинських земель з Північно-Східною Руссю.
Детальне визначенняДив.також: Андрій Юрійович, Лев Данилович

Яхимович Григорій

(1792 — 1863) — церковний і громадський діяч, професор Львівського університету, ректор духовної семінарії. В 1849—1859 рр. перемиський єпископ, у 1860—1863 рр.— галицький митрополит.
Детальне визначення