1448 р., квітня 6.— ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА IV ГРАМОТИ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗЯ ЛЬВА ДАНИЛОВИЧА, ВИДАНОЇ НА ВОЛОДІННЯ ДВОРИЩАМИ, ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ЇХ ПОВИННОСТЯМИ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ У ЛЬВОВІ

Во ім'я господа амінь. На довічну чинність акту. Щоб помилково не сталося шкоди через недбале ставлення до подій минулого і через те, що сенатори королів і володарів можуть прийняти інакше рішення, ніж це, слід навічно скріпити те, що відбулося, писемним свідченням.
Тому ми, Казімір [IV], з божої ласки король Польщі, володар земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької і Куявської, а також великий князь литовський, руський і прусський, пан і спадковий володар Хелмінської землі, Ельблонга і Померанії, повідомляємо цим листом усіх і кожного, сучасників і нащадків, кому слід і хто виявить бажання про це знати, що благочесний Іван, священик храму Миколи-угодника у нашому місті Львові або його передмісті, звернувся до нас) просив, щоб ми дозволили перекласти з руської мови на латинську і удостоїли з нашої особливої королівської милості поновити, підтвердити й апробувати переклад листа чи привілею, ласкаво і довірочно наданого його предкам святої пам'яті князем Львом. Дослівний зміст згданого листа чи привілею такий:

Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.

Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».

До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.
Середнє місце займав тут княжий двір. За переказом, він стояв під Княжою Горою, на горбі, вище церкви св. Миколая. Тепер переходить сюди Замкова вулиця — при плануванні вирівняно терен так, що пагорб над церквою св. Миколая виглядає як рівна платформа. Але колись пагорб був вищий і звався Будельниця. Цю назву виводять від слова «будити» і здогадуються, що була тут стражнича вежа, з котрої під час небезпеки били тривогу — будили людей. Ніяких слідів укріплень із княжого двора не залишилося. З літописів про цей двір знаємо тільки те, що тут була княжа скарбниця. Король Казимир, як добув Львів 1340 р., забрав звідси княжі скарби: дві корони, престіл, висаджений золотом, княжий плащ, дорогоцінні золоті хрести й ін.

У дворі пожежної частини на Підвальній. This image was uploaded with the post Будівля пожежної частини на Підвальній.

Будівля пожежної частини на Підвальній. Вигляд з вул.Кривоноса.

Оздоблення монастиря на пл.Вічевій. This image was uploaded with the post Монастир на пл.Вічевій.

Монастир на пл.Вічевій. This image was uploaded with the post Монастир на пл.Вічевій.

Монастир на пл.Вічевій

Вул.Підгірна. Вигляд з пл.Старий Ринок. По сходах на дальньому плані можна піднятися на Високий Замок. This image was uploaded with the post Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської.

Вул.Б.Хмельницького. Біля пл.Старий Ринок. This image was uploaded with the post Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської.

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської. Вигляд з вул.Б.Хмельницького. На дальньому плані - куполи Преображенської церкви.

Оздоблення будинків на Звенигородській площі. This image was uploaded with the post Вул.Івана Гонти та пл.Торгова.

Звенигородська площа. This image was uploaded with the post Вул.Івана Гонти та пл.Торгова.

Звенигородська площа. Вигляд в сторону вул.І.Гонти. This image was uploaded with the post Вул.Івана Гонти та пл.Торгова.

Оздоблення будинку на вул.Івана Гонти. This image was uploaded with the post Вул.Івана Гонти та пл.Торгова.

Оздоблення будинку на вул.Івана Гонти. This image was uploaded with the post Вул.Івана Гонти та пл.Торгова.

Вул.Івана Гонти та пл.Торгова. Вигляд від вул.Насипної в сторону театру ім.М.Заньковецької.

Будинок на вул.Сніжній. This image was uploaded with the post Вул.Сніжна.