Ратуша після революції 1848 р. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок. На ратуші почалася пожежа – вежа стала в огні, як величезний смолоскип, баня з тріскотом упала, з нею годинник і ратушеві дзвони. Згоріли також дахи і частина поверхів ратуші, а в них реєстратура, частина архіву і різні старовинні пам'ятки минувшини Львова. В 1851 р. відбудовано ратушу, але вежу полишено без бані, без закінчення, у вигляді величезного комина висотою 65 м. У ратуші серед міських установ міститься також архів Львова з багатою збіркою актів до історії міста.

Ратуша перед 1848 р. З літографії К. Ауера. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
Катастрофа 14 липня 1826 р., коли стара ратушева вежа завалилася, дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості...
Читати більше про Перебудову ратуші

Ратушева вежа валиться в 1826 р. З гравюри на металі. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню.

Давня львівська ратуша. Рис. Ю. Глоговського з початку XIX ст.
Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення. Ставропігійське братство від імені української громади довгі роки вело процес з містом, щоби українців допущено до ради. Аж в кінці 1745 р. процес закінчився щасливо і до міської ради увійшов перший українець Юрій Коцій.

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Ботвіна (тепер Куліша). This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Городоцької. This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

План Високого Замку:
A — пригородок, B — більше подвір'я, C — мешкальна будова, D — менше подвір'я.
a — надвірна виїзна брама, b — внутрішня брама, c — ворота, d — башти, e — шляхетська вежа, f — вежа «драбів», g — мешкання бурграфа, h — дім «драбів», i — кухня і пекарня, j — криниця.
This image was uploaded with the post Вигляд Високого Замку у половині XVII ст..

Так виглядав Високий Замок у половині XVII ст.

Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Частина репродукції з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
This image was uploaded with the post Найстарший вид міста Львова початку XVII ст..

В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.

Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49

Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).

Іван Петрович Крип'якевич (25 червня 1886, Львів — 21 квітня 1967, там же) — історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та Б. Хмельницького, ряду підручників з історії України.

Н. у м. Львові у сім'ї священика. В 1904—09 навчався на філософському ф-ті Львівського університету. В студенські роки брав активну участь в боротьбі за український університет, займався культурно-освітньою діяльністю, в 1908 організував «Просвітній кружок», тісно співпрацював з «Просвітою». Наукову діяльність розпочав під керівництвом М.Грушевського, став одним з найвидатніших його учнів. З 1905 почав друкувати свої наукові статті у періодичному виданні Наукового Товариства ім. Т.Шевченка — «Записки НТШ» (з 1934 — редактор). У 1911 захистив докторську дисертацію та тему «Козаччина і Баторієві вольності», і незабаром був обраний дійсним членом НТШ. Викладав історію в Академічній гімназії у Львові (1912—14), згодом — в гімназіях Рогатина і Жовкви. Багато співпрацював в українських періодичних виданнях, що видавалися в Західній Україні — «Письма з Просвіти», «Молода Україна», «Літературно-Науковий Вісник» та багатьох ін., редагував журнал «Дзвіночок» (1911—14) та «Ілюстрована Україна» (1913—14).

На нашому сайті започатковано публікацію історичних мандрівок за книгою Івана Крип'якевича "Історичні проходи по Львові" (Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.).
"Історичні проходи по Львові" - це історико-краєзнавча праця видатного українського вченого, вперше видана у 1932 р. Вона знайомить з цікавими сторінками давнього минулого Львова, з найважливішими подіями, які відбувалися в місті протягом XIII-XIX ст. і першої третини XX ст.