Храми Львова

Церква всіх святих українського народу. На перехресті вул.Петлюри і Кульчицької. Вигляд з вул.Кульчицької. Це зображення було завантажене з дописом Освячення паски біля Церкви всіх святих українського народу.

Церква всіх святих українського народу. На перехресті вул.Петлюри і Кульчицької. Вигляд з вул.Кульчицької. Це зображення було завантажене з дописом Освячення паски біля Церкви всіх святих українського народу.

Освячення паски біля Церкви всіх святих українського народу. На перехресті вул.Петлюри і Кульчицької. Вигляд з вул.Кульчицької.

Церква всіх святих українського народу. На перехресті вул.Петлюри і Кульчицької. Вигляд з вул.Кульчицької. Це зображення було завантажене з дописом Освячення паски біля Церкви всіх святих українського народу.

Костел св. Антонія. Головний вхід в костел.
Це зображення було завантажене з дописом Костел св. Антонія .

Костел Святого Антонія — діючий римо-католицький храм, розташований на вулиці Личаківській, 49а.
Костел Святого Антонія заснований панами Вишневецькими для монахів-францисканців у 1718 році.
У 1784 році на місці старого дерев'яного була побудована сучасна споруда.
У 1818 за проектом архітектора Й. Маркля була збудована дзвінниця, а у 1845 році розписаний інтер'єр.
У 1909 році завершено побудову центрального порталу.
У самому низу - балюстрада і статуя Богоматері з двома путті з боків. Правдоподібно, що вона виконана видатним львівським скульптором С. Фесінгером.

Вулиця Личаківська. Вигляд від костелу св. Антонія на центр міста.
Це зображення було завантажене з дописом Костел св. Антонія .

1448 р., квітня 6.— ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА IV ГРАМОТИ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗЯ ЛЬВА ДАНИЛОВИЧА, ВИДАНОЇ НА ВОЛОДІННЯ ДВОРИЩАМИ, ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ЇХ ПОВИННОСТЯМИ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ У ЛЬВОВІ

Во ім'я господа амінь. На довічну чинність акту. Щоб помилково не сталося шкоди через недбале ставлення до подій минулого і через те, що сенатори королів і володарів можуть прийняти інакше рішення, ніж це, слід навічно скріпити те, що відбулося, писемним свідченням.
Тому ми, Казімір [IV], з божої ласки король Польщі, володар земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької і Куявської, а також великий князь литовський, руський і прусський, пан і спадковий володар Хелмінської землі, Ельблонга і Померанії, повідомляємо цим листом усіх і кожного, сучасників і нащадків, кому слід і хто виявить бажання про це знати, що благочесний Іван, священик храму Миколи-угодника у нашому місті Львові або його передмісті, звернувся до нас) просив, щоб ми дозволили перекласти з руської мови на латинську і удостоїли з нашої особливої королівської милості поновити, підтвердити й апробувати переклад листа чи привілею, ласкаво і довірочно наданого його предкам святої пам'яті князем Львом. Дослівний зміст згданого листа чи привілею такий:

Парохіяльна церква Богоявления Господнього згадується вперше 1386 р. Вона стояла на місці, де вулиця Фредра сходиться з вулицею Баторія, на грунтах, що були між двома потоками, Пасікою й Сорокою. Було при ній братство, що дістало статут 1591 р. Подібно як на інші церкви, так само й на церкву Богоявления напав і замкнув її 1584 р. латинський архієпископ Соліковський, щоб присилувати православних до нового календаря. Братство належало до заможніших і вело ширшу діяльність. Вже 1546 р. була при церкві школа — найстарша з відомих нам у Львові. Пізніше братство утримувало також шпиталь.