Через Галицьке передмістя плила ріка Полтва, що постає з двох потоків. Головний потік Пасіка, що збирає води з Погулянки й Цетнерівки, йшов теперішньою вул. Кохановського, перетинав Панську й Баторія і входив на Академічну площу; до нього в околиці вул. Охоронок (Кониського) допливав крутий потік із Вороблячого ставу (тепер басейн на території зооветеринарного інституту) у саді сакраменток, з другої сторони — потік Сольський. Другий потік Сорока, що постає з двох потоків: один пливе з Бульки (Сахарова), другий із Залізної Води,— оба лучаться внизу Стрийської вулиці (тут був колись міст і рогачка), і об'єднаний потік пливе через вул.

Розташування

Підсвітка нічної ратуші. Це зображення було завантажене з дописом Підсвітка нічної ратуші.

Підсвітка нічної ратуші. Сфотографовано зі сторони Катедри.

Розташування

Розташування

Підсвітка нічної площі Ринок. Це зображення було завантажене з дописом Підсвітка нічної ратуші.

Розташування

Це зображення було завантажене з дописом Арсенал (музей зброї) у мурах порохової вежі на вул Підвальній..

Арсенал (музей зброї) у мурах порохової вежі на вул Підвальній.

Розташування

Розташування

Будинок на вулиці Руській, 8. Оздоблення.
Це зображення було завантажене з дописом Будинок на вулиці Руській, 8.

Розташування

Будинок на вулиці Руській, 8. Оздоблення.
Це зображення було завантажене з дописом Будинок на вулиці Руській, 8.

Розташування

Будинок на вулиці Руській, 8. Оздоблення.
Це зображення було завантажене з дописом Будинок на вулиці Руській, 8.

Розташування

Будинок на вулиці Руській, 8. Оздоблення.
Це зображення було завантажене з дописом Будинок на вулиці Руській, 8.

Будинок на вулиці Руській, 8 з гарними декораціями.
А ще цей будинок яскравий приклад несмаку власників магазинів і розважальних закладів. Наскільки дико їхні вивіски виглядають на фоні 300-400 річних будинків :(

Розташування

1448 р., квітня 6.— ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА IV ГРАМОТИ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗЯ ЛЬВА ДАНИЛОВИЧА, ВИДАНОЇ НА ВОЛОДІННЯ ДВОРИЩАМИ, ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ЇХ ПОВИННОСТЯМИ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ У ЛЬВОВІ

Во ім'я господа амінь. На довічну чинність акту. Щоб помилково не сталося шкоди через недбале ставлення до подій минулого і через те, що сенатори королів і володарів можуть прийняти інакше рішення, ніж це, слід навічно скріпити те, що відбулося, писемним свідченням.
Тому ми, Казімір [IV], з божої ласки король Польщі, володар земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької і Куявської, а також великий князь литовський, руський і прусський, пан і спадковий володар Хелмінської землі, Ельблонга і Померанії, повідомляємо цим листом усіх і кожного, сучасників і нащадків, кому слід і хто виявить бажання про це знати, що благочесний Іван, священик храму Миколи-угодника у нашому місті Львові або його передмісті, звернувся до нас) просив, щоб ми дозволили перекласти з руської мови на латинську і удостоїли з нашої особливої королівської милості поновити, підтвердити й апробувати переклад листа чи привілею, ласкаво і довірочно наданого його предкам святої пам'яті князем Львом. Дослівний зміст згданого листа чи привілею такий:

Парохіяльна церква Богоявления Господнього згадується вперше 1386 р. Вона стояла на місці, де вулиця Фредра сходиться з вулицею Баторія, на грунтах, що були між двома потоками, Пасікою й Сорокою. Було при ній братство, що дістало статут 1591 р. Подібно як на інші церкви, так само й на церкву Богоявления напав і замкнув її 1584 р. латинський архієпископ Соліковський, щоб присилувати православних до нового календаря. Братство належало до заможніших і вело ширшу діяльність. Вже 1546 р. була при церкві школа — найстарша з відомих нам у Львові. Пізніше братство утримувало також шпиталь.

Галицьке передмістя заселяли доволі густо українці. Вже 1406 р. знаємо тут наших передміщан, як-от: Юрко Лучник, Баранчук, Кучук, Іван Товмач, Микола Гончар, Ходір Червоноскірник та інші. В XVII ст. мешкали значніші роди Красовських, Бруханських, Ярошів, Зінкевичів, Білдягів. З ремісників було тут багато пекарів, що жили на Пекарській вулиці.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

При теперішній вул. Баторія (Князя Романа), в місці, де гімназія (середня школа № 35), був монастир кармелітів взутих, заснований 1614 р. Під час облоги 1648 р. українські війська здобули цей монастир 9 жовтня; до цього причинився якийсь передміщанин-маляр, що показав догідний доступ до кляштору через доми й паркани. При обороні полягло близько 400 людей, що схоронилися в монастирі. Надгробний напис з їх могили переховується в другому монастирі кармелітів при Губернаторських валах (костел на вул. В. Винниченка). Українці пробували тоді здобути й Галицьку браму; в бою поліг Клим Лизогуб, батько відомого козацького роду з Полтавщини.

При самих мурах міста стояв монастир бернардинів, збудований у XV ст. з дерева, перебудований по 1600 р. Костел монастиря зведено у ренесансному стилі, з тесаного каміння, у трьох кондигнаціях, з характеристичними волютами й фігурами святих. Всередині він має три нави, 15 барокових вівтарів. Сам монастир складається з ряду будов, ззаду (від сходу) є останки давніх мурів зі стрільницями. Окремо стоїть вежа новішого походження. Перед костелом колона Івана з Дуклі в пам'ять облоги Львова Богданом Хмельницьким; бернардини склали легенду, що їх святий показався під час облоги на хмарах і ослонював місто від куль*.

Галицьке передмістя лежало при шляху, що вже у княжих часах вів зі Львова до Галича. Мабуть, з тих часів походить перше заселення цієї околиці. Як постав новий Львів серед мурів, Галицьке передмістя починалося від Галицької брами, на перехресті теперішніх вул. Галицької й Собєського (Братів Рогатинців). Місце перед брамою звалося «Під стражею». Тут стояв малий костел Воздвижения Чесного Хреста, побудований в XVI ст. з цвинтариком довкола. Він був костелом ковалів, слюсарів, іглярів і котельників. Знесений за часів Йосифа II. В сусідстві була палата Потоцьких, що згодом перейшла у власність міста.

1445 р.*— УРИВОК З «ХРОНІКИ ЛЬВОВА» ДЕНИСА ЗУБРИЦЬКОГО ПРО БУДІВНИЦТВО ТА НАЗВИ ОБОРОННИХ ВЕЖ У МІСТІ ТА ПЕРЕДАЧУ ЇХ У ВІДАННЯ РЕМІСНИЧИХ ЦЕХІВ

...Після закінчення в цьому році будування веж навколо міста роздано їх ремісничим цехам, від яких вони пізніше і дістали свої назви, з обов'язком, щоб кожний цех свою вежу утримував, обладнав її потрібною зброєю та амуніцією, і на випадок необхідності оборони міста збирався до своєї вежі і обороняв мури.
Веж було 17, а саме: 1) Краківська брама належала до кушнірів; 2) Якщо йти в напрямку церкви св. Марії, то там була вежа хутровиків, миловарів і бляхарів, яку звали Струмиловою;

Будинок на площі Ринок, 1. На перших трьох поверхах - універмаг.

Розташування

Різдвяна шопка біля Ратуші на пл. Ринок.

Розташування