Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок
Панорама міста з Ратуші на церкву Андрія та Бернадинський монастир
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:55Панорама міста з Ратуші на церкву Андрія та Бернадинський монастир.
Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 10:54Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка. This image was uploaded with the post Театр для дітей та юнацтва.
Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 10:54Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка. This image was uploaded with the post Театр для дітей та юнацтва.
Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 10:53Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка.
Найстарший вид міста Львова початку XVII ст.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 14:42Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Найстарший вид міста Львова початку XVII ст.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 14:42Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Вул.Лисенка з виглядом на Домінікаський собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:45Вул.Лисенка з виглядом на Домінікаський собор. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Микола Віталійович Лисенко (22 (10) березня 1842 р., с. Гриньки (Полтавщина) - 6 листопада (24 жовтня) 1912 р., Київ) - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
Походив з козацько-старшинського роду Лисенків.
Навчався у Харківському та Київському університетах, мав звання кандидата природничих наук.
Становлення Лисенка як громадського діяча пройшло у "Київській Громаді".
1867-1869 - завершив музичне навчання у Лейпцігу.
1874-1875 - вдосконалював майстерність у Петербурзі в М.Римського-Корсакова.
Порохова вежа і Домінікаський собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:45Порохова вежа і Домінікаський собор. Вигляд з перехрестя вул.Винниченка і Лисенка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Парк перед музеєм-Арсеналом
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:45Парк перед музеєм-Арсеналом. Вигляд з вул.Винниченка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:45Вул.Просвіти. Біля Львівської облдержадміністрації. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:45Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти. На дальньому плані за деревами видно Успенську церкву і вежу Корнякта.
Вул.Беринди і площа Катедральна
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:36Вул.Беринди і площа Катедральна. Вигляд в сторону проспекту Свободи. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.
Памво Беринда (між 50-70-ми рр.16 ст. — †(13)23 липня 1632) — видатний діяч української культури, лексикограф та письменник.
Народився в Прикарпатті. Світським ім'ям Беринди було Павло. При постриженні в ченці Павло Беринда прийняв ім'я Памво.
Працював у Стрятинській (1597-1605) та Крилоській (1606-08, тепер Івано-Франківська область) друкарнях. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарні і школі (1613 — 1619), у Львові (до 1613) постригся в ченці. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Беринди — перший друкований український словник «Лексикон славеноросский альбо імен толкование» (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Памво Беринда був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога «На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам». До діалога додані були інші вірші на церковні теми.
Катедральний собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:36Катедральний собор. Вигляд з площі Ринок. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.
Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 16:36Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди. Вигляд з площі Ринок на Катедральний собор.
Українське міщанство на жовківськім передмісті
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 12.04.2007 - 14:26Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.
Чужі оселі
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 15:58Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».
Старий замок
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 15:55До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.
Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова
Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 17:02
Пам'ятник Михайлу Грушевському на проспекті Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова. This image was uploaded with the post Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова.
Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866, Холм (нині Польща) – 25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) - Перший президент України (УНР), видатний український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, автор 2 тисяч праць, голова Центральної ради (1917-1919 рр.), академік, автор понад 2000 наукових праць..
Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова
Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 17:02Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова. This image was uploaded with the post Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова.
Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова
Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 16:58Святкування 750-річчя міста Лева в центральній частині міста. Фото з виглядом на проспект Т.Шевченка зроблене з площі А.Міцкевича

