Усе

Порохова вежа і Домінікаський собор. Вигляд з перехрестя вул.Винниченка і Лисенка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.

Вул.Просвіти. Біля Львівської облдержадміністрації. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.

Вул.Беринди і площа Катедральна. Вигляд в сторону проспекту Свободи. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.

Памво Беринда (між 50-70-ми рр.16 ст. — †(13)23 липня 1632) — видатний діяч української культури, лексикограф та письменник.

Народився в Прикарпатті. Світським ім'ям Беринди було Павло. При постриженні в ченці Павло Беринда прийняв ім'я Памво.

Працював у Стрятинській (1597-1605) та Крилоській (1606-08, тепер Івано-Франківська область) друкарнях. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарні і школі (1613 — 1619), у Львові (до 1613) постригся в ченці. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Беринди — перший друкований український словник «Лексикон славеноросский альбо імен толкование» (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Памво Беринда був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога «На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам». До діалога додані були інші вірші на церковні теми.

Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди. Вигляд з площі Ринок на Катедральний собор.

Вигляд на вулицю Листопадового Чину від Собору святого Юра.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..

Собор святого Юра. Вхід на подвір'я собору. Оздоблення над брамою собору.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..

Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».

В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.
Верх Княжої Гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи (до 1830-х рр.) на місці, де тепер є домик огородника і реставрація (ресторан), ішов глибокий, стрімкий яр, так, що Княжа Гора була цілком відділена від другої гори, на якій стоїть тепер могила Люблінської унії. Княжа Гора була з природи дуже оборонна, збоча її спадали стрімко на всі сторони. На давніх малюнках вона має вид стіжка. Верх гори є тепер значно обнижений; коли закладено в 1830—1840 рр. замкові плантації, засипано згаданий вище яр і до засипання його ужито землі з Княжої Гори. Колись гора мусила бути така висока, як є ще у найвищім місці, над штучною печерою.

Пам'ятний напис на оглядовому майданчику Високого Замку.
At this place in XI-XIV centuries there stood a defensive castle of Old Ukrainian princes.
During the liberation war under the command of hetman Bogdan Khmelnitskyj Ukrainian army surrounded Lviv and on the 14th of October 1648 Maxim Krivonos's regiment took Vysokyj Zamok by storm.
In 1869 an observation ground was built at Vysokyj Zamok.
After the resumption of Ukrainian Independence in 1991 the Ukrainian State flag was raise here.

This image was uploaded with the post Панорама Львова з Високого Замку.