Усе

Це зображення було завантажене з дописом Вул. Театральна Художник В. Стопачинський.

Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.

На південь від св. Юра є середмістя, яке в 1890-х рр. називано «Новим Світом»: тоді щойно місто посувалося в ці околиці. Є тут стара оселя На Байках — назва не вияснена: історик Антін Петрушевич тлумачив її як попсоване «на балках», тобто на ярах. Ще в 1860—1870 рр. це була напівсільська оселя з хатами, вкритими соломою й гонтою, з городами, оточеними живоплотами. Тутешні передміщани займалися мулярством і городництвом, продавали ярину до міста. Дівчата з Байок славилися красою. Це передмістя почали забудовувати архітектори: українець Іван Левинський і поляк Юліян Захарієвич. Так забудувалася давня Крижова (Чупринки) вулиця (тепер Потоцького), звана так від хреста, що стояв при її кінці. Цю околицю називано в 1890-х рр. Кастелівкою. Від третього будівничого Франца частина теперішньої вул. Листопада (Коновальця) звалася Францівкою, тут була фабрика гіпсу (Звідси назва вул. Гіпсової).

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Недалекий парк, приналежяий до закладу інвалідів і давньої стрільниці, — це Кортумівка. Назва її походить від Ернеста Кортума, губерніяльного радника, автора твору "Magna Charta libertatum" («Велика хартія вольностей») (1790 р.), в якім є їдка критика польської шляхти. Кортум мав тут поверхову палату з господарськими будинками і кільканадцять моргів (1 морг — 0,58 га) поля; при своїй садибі він залишив сад, в якому числено понад 2000 дерев, і невеликий виноградник. За садом був парк, який зберігся щасливо й до нашого часу. Колись на найвищому місці була альтана, з якої був величавий вид на місто.

По північному боці Янівської вулиці тягнуться узгір'я. На початку їх, від Клепарівської вулиці, є т. зв. Гора Страчення. («Mons supplicii»), на якій від XVIII ст. виконувано звичайно засуди смерті. Після 1768 р. страчено на цьому місці гайдамацьких ватажків. В 1847 р. повішено тут польських повстанців Теофіля Вісньовського і Йосифа Капусцинського; на їх честь поставлено пам'ятник. В устах народу гора називається Гицлівською, бо в сусідстві мешкав міський гицель (Служник, який виловлював бродячих собак).

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Вгорі Городецької вулиці при вул. Білинських (Смаль-Стоцького) є старий городецький цвинтар, заснований у другій половині XVII ст. З давніх пам'яток зберігся пам'ятний стовп із свята коронації ікони Богородиці у домініканів 1753 р. і кілька знищених надгробків. На цвинтарі хоронено перших митрополитів — Ангеловича, Яхимовича, Литвиновича, в 1880 р. їх перенесено на Личаківський цвинтар,— одної тільки могили Ангеловича вже не відшукано.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.