Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Старий Львів
Вул.Городоцька
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 13:17
Вул.Городоцька. Вигляд від Привокзальної на центр міста і телевізійну вишку. This image was uploaded with the post Вул.Городоцька біля цирку.
Див.також:
Вул.Городоцька біля цирку Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 09:54
Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка. This image was uploaded with the post Театр для дітей та юнацтва.
Див.також:
Театр для дітей та юнацтва Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 09:54
Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка. This image was uploaded with the post Театр для дітей та юнацтва.
Див.також:
Театр для дітей та юнацтва Театр для дітей та юнацтва
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 09:53
Театр для дітей та юнацтва (театр юного глядача). На вул.Гнатюка.
Див.також:
Театр для дітей та юнацтва
Див.також:
Театр для дітей та юнацтва Біля цирку на вул.Городоцькій
Внесено Artur Izhevsky Wed, 09.05.2007 - 09:49
Біля цирку на вул.Городоцькій. Вигляд на церкву Св.Юра. This image was uploaded with the post Біля цирку на вул.Городоцькій.
Див.також:
Біля цирку на вул.Городоцькій 
План Високого Замку
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 14:22
План Високого Замку:
A — пригородок, B — більше подвір'я, C — мешкальна будова, D — менше подвір'я.
a — надвірна виїзна брама, b — внутрішня брама, c — ворота, d — башти, e — шляхетська вежа, f — вежа «драбів», g — мешкання бурграфа, h — дім «драбів», i — кухня і пекарня, j — криниця.
This image was uploaded with the post Вигляд Високого Замку у половині XVII ст..
Див.також:
Вигляд Високого Замку у половині XVII ст. Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 13:48
Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Частина репродукції з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
This image was uploaded with the post Найстарший вид міста Львова початку XVII ст..
В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.
Див.також:
Найстарший вид міста Львова початку XVII ст. Найстарший вид міста Львова початку XVII ст.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 13:42
Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Найстарший вид міста Львова початку XVII ст.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 13:42 Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Нові спогади
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 11:27З інших споминів про Високий Замок треба пригадати, що на площі під копцем відбувалися деколи українські віча й фестини. Особливо голосне було одне політичне віче в 1898 р., на якому вели між собою боротьбу українці з москвофілами, роз'ярення дійшло до того, що політичні противники скидали себе по сточищах гори...
Могила (курган) Люблінської унії
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 11:22При кінці XVIII ст. замок стояв уже як руїна, що сама розсипувалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал. Кам'яниця при Личаківській вул., ч. З, збудована із замкового матеріалу.
Далі дозволено також ламати на камінь мальовничі скелі, на яких були фундаменти замку. Через те гора почала зсуватися. При цій нагоді на замку знаходили старі монети, останки зброї, кулі тощо. В однім льоху виявлено два людські тіла, цілком скам'янілі,- забрано їх до природознавчих збірок університету і показувано як велику рідкість; пропали вони під час обстрілу Львова 1848 р.
Облога й здобуття замку 1648 р.
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 11:20Замок стояв на такім недоступнім місці, що вороги рідко коли пробували його добувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.
Княжі укріплення
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.05.2007 - 11:03Княжа гора, на якій були головні укріплення княжого Львова, це найдальше на захід висунена частина узгір'їв, що підносяться над містом. По східній стороні Княжої гори був глибокий яр; далі за яром підносилася друга гора, вища від тамтої і значно ширша. Давньої назви її не знаємо, в XVI ст. звали її горою «Бідель», потім Замковою, бо на ній був замок за польських часів. Тепер побіч руїн замку стоїть на ній могила Люблінської унії.
Вул.Лисенка з виглядом на Домінікаський собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45
Вул.Лисенка з виглядом на Домінікаський собор. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Микола Віталійович Лисенко (22 (10) березня 1842 р., с. Гриньки (Полтавщина) - 6 листопада (24 жовтня) 1912 р., Київ) - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
Походив з козацько-старшинського роду Лисенків.
Навчався у Харківському та Київському університетах, мав звання кандидата природничих наук.
Становлення Лисенка як громадського діяча пройшло у "Київській Громаді".
1867-1869 - завершив музичне навчання у Лейпцігу.
1874-1875 - вдосконалював майстерність у Петербурзі в М.Римського-Корсакова.
Див.також:
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти Порохова вежа і Домінікаський собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45
Порохова вежа і Домінікаський собор. Вигляд з перехрестя вул.Винниченка і Лисенка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Див.також:
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти Парк перед музеєм-Арсеналом
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45
Парк перед музеєм-Арсеналом. Вигляд з вул.Винниченка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Див.також:
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти Вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45
Вул.Просвіти. Біля Львівської облдержадміністрації. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Див.також:
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти. На дальньому плані за деревами видно Успенську церкву і вежу Корнякта.
Див.також:
Вул.Просвіти
Див.також:
Парк перед музеєм-Арсеналом
Див.також:
Порохова вежа і Домінікаський собор Вул.Беринди і площа Катедральна
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:36
Вул.Беринди і площа Катедральна. Вигляд в сторону проспекту Свободи. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.
Памво Беринда (між 50-70-ми рр.16 ст. — †(13)23 липня 1632) — видатний діяч української культури, лексикограф та письменник.
Народився в Прикарпатті. Світським ім'ям Беринди було Павло. При постриженні в ченці Павло Беринда прийняв ім'я Памво.
Працював у Стрятинській (1597-1605) та Крилоській (1606-08, тепер Івано-Франківська область) друкарнях. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарні і школі (1613 — 1619), у Львові (до 1613) постригся в ченці. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Беринди — перший друкований український словник «Лексикон славеноросский альбо імен толкование» (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Памво Беринда був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога «На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам». До діалога додані були інші вірші на церковні теми.
Див.також:
Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди 