Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Усе

Галерея Привокзальна

 

Головний залізничний вокзал, Приміський вокзал
Привокзальний ринок, Будинок залізничників РОКС
Основні вулиці: Городоцька, Чернівецька, Залізнична
Інші вулиці: Братів Міхновських, Стороженка, Олени Степанівни, Пастернака, Смаль-Стоцького
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Липинського, Лінкольна

 

Основні вулиці: Липинського, Лінкольна
Інші вулиці: Городницька, Промислова, Полтвяна, Збоїща
Перейти до фотографій галереї

В'ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (05(18) квітня 1882 — †14 червня 1931) — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату – посол України в Австрії.

- Походження та ранні роки

В'ячеслав Липинський народився 5(18) квітня 1882 року у селі Затурцях на Волині, у родинному маєтку польського шляхетського роду Липинських. Зростав у середовищі католицькому, хліборобсько-шляхетському, культурно польському. Рід Ліпінських гербу Бродзіч, який походив з Мазовії, видав цілий ряд діячів, що займали визначні становища серед тогочасної шляхти. Родинне походження Липинського мало вирішальний вплив на формування його поглядів та на ставлення до життя.

Галерея вулиць 700-річчя, Варшавська

 

Основні вулиці: Проспект Чорновола (700-річчя), Варшавська
Супермаркет Арсен, Головний офіс нафтопроводу Дружба
Інші вулиці: Куліша, Панча, Торфяна, Сосюри, Білоруська, Окуневського
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Театральна, Вірменська

 

Основні вулиці: Театральна, Вірменська, Краківська, Л.Українки
Площа: Вічева
Інші вулиці: Друкарська, Корнякта, Низький замок
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Січових стрільців, Гнатюка

 

Основні вулиці: Січових стрільців, Гнатюка
Площа Григоренка
Інші вулиці: Костюшка, Гребінки, Наливайка
Перейти до фотографій галереї

Січові Стрільці (СС) — одна з найкращих реґулярних формацій Армії УНР у 1917—1919, яка мала різні форми організації: Гал.-Бук. Курінь Січ. Стрільців, 1 Курінь СС, Полк СС, Окремий загін СС, Дивізія СС, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус СС, Група СС.

Перший раз назва «січові стрільці» була використана під час Першої світової війни при формуванні у Австро-Угорщині військових підрозділів з галичан (ядро їх становили активісти довоєнного січового, сокілського і пластового руху).

Гал.-Бук. Курінь Січових Стрільців був організований у Києві у листопаді 1917 з кол. полонених українців, що вийшли з австро-угорської армії, з метою захищати Центральну Раду перед наступом більшовиків; командир — сотник Олександр Лисенко; у грудні-січні брав участь у боях під Бахмачем і в Києві, далі захищав уряд УНР під час відступу до Житомира. Відтоді й аж до кін. існування формації СС нею незмінно командував полк. Євген Коновалець. По здобутті Києва 1 березня 1918 року 1 Курінь СС залишився в Києві для охорони порядку і розгорнувся в полк СС у складі 2 піших і 1 запасного куренів, кінної розвідки і гарматної батерії; він нараховував 3 000 старшин і вояків (у тому ч. бл. ⅓ наддніпрянців). По відмові полку СС продовжувати військ. службу після гетьманського перевороту, його роззброїли німці і СС розійшлися по Україні, при чому значна частина їх перейшла на службу до Запор. дивізії, в якій у 2 піхотному полку (полк. П. Болбочана) склали 3 курінь. У кін. серпня гетьман П. Скоропадський погодився на формування Окремого загону СС і призначив для нього місце розташування у Білій Церкві; склад: 1 піхотний курінь з 4 сотень, кулеметна сотня, кінна розвідка, гарматна батерія і техн. частина; заг. стан — 59 старшин і 1 187 вояків (бойовий стан — 46 і 816).

Галерея вулиць Коперніка, Дорошенка

 

Основні вулиці: Коперніка, Дорошенка
Палац Потоцьких
Інші вулиці: Стефаника, Банківська, Словацького
Перейти до фотографій галереї

Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Народився в Торуні в родині купця. Рано залишився без батька і виховувався у свого вуйка, єпископа Вармійського. Навчався у Краківському, Болонському і Падуанському університетах. Пробувши в Італії близько восьми років, повернувся на батьківщину 1503 і став секретарем свого вуйка, а 1510 каноніком Варсійської єпархії. Свою найголовнішу свою працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті. Стара теорія, сформульована грецьким астрономом Птолемеєм у 2-му ст. по Р.Х., розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед вчених і теологів. Погляд Коперніка коротко сфорульовано на його пам”ятнику у Варшаві: “Solis stator, Terrae motor” (Він зупинив Сонце, зрушив Землю). Довга затримка з публікацією його книги не пов”язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, бо єпископ Гідеман Гізе, кардинал Микола Шонберг, так само як і учень Георг Іоахім Ретік давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперніка були пов”язані з інтуїтивними вічуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими деталями. Книга Коперніка на латинській мові вийшла тиражем 1000 примірників у Нюрнберзі, а потім була перевидана в Базелі (1566) і вже після її заборони Церквою в Амстердамі (1617). Причина початкової зацікавленості Церкви теорією Коперніка була в необхідності реформи календаря, яка ставала очевидною через невідповідність юліанського року астрономічному. Календар був змінений папою Григорієм ХІІІ 1582 після уточнення даних Коперніка астрономом Еразмом Райнгольдом, а заборона книги Коперника настала лише 1616 тимчасово “аж до її виправлення”. Причина була в тому, що книга дала поштовх для нових теорій, які заперечували релігію взагалі і припускали множинність світів, як це, наприклад, стверджував Джордано Бруно, що було приводом до його спалення після суду інквізіції на площі Квітів у Римі 17 лютого 1600.

Галерея вулиць Галицька, Валова

 

Основні вулиці: Галицька, Валова
Площі: Галицька, Катедральна
Бернадинський монастир
Інші вулиці: Братів Рогатинців, Староєврейська, Сербська
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Бандери, Андрея, Устияновича

 

Основні вулиці: Бандери, митрополита Андрея (Невського), Устияновича
Інші вулиці: Єфремова, Русових, Професорська, Архітекторська, Карпінського, Бібліотечна
Перейти до фотографій галереї

Бандера Степан Андрійович (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український націоналіст, Голова Проводу ОУН

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії. Батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому. Батько походив із Стрия. Мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини. Вона була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого. Збереглася детальна автобіографія Степана Бандери.

- Дитинство

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 10

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 10. Затвердження антіохійським патріархом Йоакимом статуту Львівського братства
11 січня 1586 року

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 9

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 9. Завершення будівництва вежі Корнякта. 1578 р.

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 8

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 8. Запровадження Колегії 40 мужів. 25 травня 1577 року

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 7

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 7. Страта Івана Підкови - 1578, 16 червня

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 6

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 6. Завершення друку львівського "Апостола" Івана Федорова - 1574, 15 лютого

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 5

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 5. Найбільша пожежа Львова і перехід до кам'яного будівництва - 1527, 3 червня

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 4

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 4. Заснування міської ваги Владиславом II- 1415, 18 квітня

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 3

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 3. Привілей Володислава Опольського на 100 франконських ланів - 1372

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 2

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 2. Повторне надання місту маґдебурзького права - 1356, 17 червня

Львів: Хроніки древнього міста - Фільм 1

Проект "Хроніки древньго міста" - цикл історичних документальних фільмів про Львів.
Режисер і ведучий: Степан Грицюк.
Фільм 1. 1256 - Заснування Львова

Згадка про сплату міського податку "шос" друкарем Іваном Федоровим

1574 р., січня, не раніше 28 — З СПИСКУ МЕШКАНЦІВ ЛЬВОВА, ЯКІ СПЛАТИЛИ МІСЬКИЙ ПОДАТОК —«ШОС»,СКЛАДЕНОГО ЛЬВІВСЬКОЮ МІСЬКОЮ КАСОЮ, З ЗГАДКОЮ ПРО СПЛАТУ ПОДАТКУ ДРУКАРЕМ ІВАНОМ ФЕДОРОВИМ
...Бондар Адам — від усього будинку 1 золотий 24 гроші, «ухвали» — 22 1/2 гроша. Дав.
Мартин Страх — «ухвали» 22 1/2 гроша. Дав.
Друкар Іван «ухвали» 22 1/2 гроша. Дав...

Про дозвіл Івану Федорову наймати підмайстрів для виконання столярських робіт у друкарні

1573 р., січня 26 — УХВАЛА УРЯДУ РАДИ МІСТА ЛЬВОВА З ДОЗВОЛОМ ДРУКАРЕВІ ІВАНУ ФЕДОРОВУ НАЙМАТИ ПІДМАЙСТРІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОЛЯРСЬКИХ РОБІТ У ДРУКАРНІ
Ухвала [в справі] між друкарем і столярами.
За львівською раєцькою ухвалою друкар Іван не може тримати підмайстрів столярського ремесла і виконувати будь-яку роботу, належну до їх ремесла, але може, у разі необхідності, наймати собі на роботу підмайстрів від столярів і виконувати роботу разом з ними. При цьому застерігається, що коли підмайстер стане друкарем і зможе виготовляти собі речі, необхідні для цього ремесла, то може це зробити без перешкод.
Діялося, як вище.

Синдикація вмісту