Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Кам'яниці в Ринку (ч.3)
Південний бік Ринку значно перебудований. Із старих домів найліпше зберігся ч. 14, в ренесанснім стилі, з тесаного каменю, пізніше обтинкований. Над входом – венеціанський лев з відкритою книгою з 1600 р. Жив тут Іван Массарі, венеціанський купець і консул.
Доми з гарними балконами ч. 15 і 16 – з початку XIX ст. Доми ч. 17, 18, 19, 20 у стилі рококо, зі стильовими балконами. Дім ч. 21 має ренесансний портал (збережений під виставою).
Західна частина, на розі Капітульної (Катедральної) площі, має дім ч. 23, побудований 1630 р. для родини Шольців-Вольфовичів; фасад поділений гзимсами на поверхи, має також прямовисний поділ йонійськими і корінфськими пілястрами; в розі другого поверху – кам'яна різьба Богоявлення. Доми ч. 25 і 28 мають всередині у партері готичні портали,– останній слід готичного Львова, що погорів у пожежах 1527 і 1571 р. Дім ч. 28 перебудований у ренесансі, належить до найгарніших будов сього стилю у Львові, має гарний портал і рами вікон.
Дім ч. 29 колись був власністю родини Кампіянів, потім львівського поета й історика Зиморовича. Близько 1770 р. перебудований у стилі цісарства. Тодішній власник його, Феліціян Коритовський, комендант міста, до будови мав ужити гайдамаків, засуджених на кари у Львові. В 1803 р. постала тут перша львівська цукорня швейцарця Домініка Андріоллі – звідси назва перехідного пасажу в сім домі. Дім ч. 30 – у стилі рококо.
Найбідніша старими будовами північна сторона Ринку. Ділі ч. 36 побудований коло 1781 р. Він належить до «Народної Торговлі». Дім ч. 39 – власність товариства «Труд».
Дім ч. 40 має балкон з прикрасами у стилі рококо (піддержуючі фігури).
У такому короткому описі не в силі подати все до подробиць. Все ж таки хочемо таким робом впоїти в наш загал ту певність, що багато львівських культурних пам'яток пов'язано з минулим українського народу. Зовсім певно можна сказати, що посідачами кам'яниць було чимало українців. Сьогодні власниками деяких кам'яниць є українські установи. Вони й повинні бути репрезентаційними нашими будівлями. Те слід мати на увазі і допомагати власним установам поставити їх так, щоб під кожним оглядом вони відповідали гідності народу.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Додати новий коментар