Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Галицько-Волинське князівство - до 14ст.

Лист князя Юрія до магістра тевтонського ордену Людера

1334 р., лютого 11.— ЛИСТ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗЯ ЮРІЯ ТРОЙДЕНОВИЧА ІЗ ЛЬВОВА ДО ВЕЛИКОГО МАГІСТРА ТЕВТОНСЬКОГО ОРДЕНУ ЛЮДЕРА ПРО НАМІР ЗБЕРІГАТИ З НИМ МИРНІ ВІДНОСИНИ

Всім, що вірно вшановують знамено Христа, що читатимуть або оглядатимуть дані сторінки, Юрій, з дару бога уроджений князь і володар Русі [шле] вітання і [бажає] радості у Христі та приємності в досягненні жаданих насолод.

Про походи золотоординських військ

1287 р.* — ЗАПИС У ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ЛІТОПИСУ ПРО ПОХОДИ ЗОЛОТООРДИНСЬКИХ ВІЙСЬК, ПЕРЕБУВАННЯ ЇX НА ЛЬВІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ І ОБЛОГУ ЛЬВОВА

Року 6791. Телебуга хотів іти на Краків, але не дійшовши до нього повернув назад у Торжку. Бо прийшла звістка до нього, що Ногай випередив його в поході на Краків. А про те була між ними велика незгода і, так й не зустрівшись з Ногаєм, пішов назад, на землю Льва, на місто Львів. І стояли у Львовій землі 2 тижні, харчуючись і не воюючи. І не давали з міста вийти за харчем. Хто ж виїхав з міста, одних убивали, інших брали у неволю, а деяких, пограбувавши, відпускали нагих, а ті від морозу помирали, бо була зима люта вельми... А по відході Телебуги і Ногая князь Лев [Данилович] полічив, скільки загинуло у його землі людей, скільки попало в неволю, скільки було вбито і скільки волею божею померло — [всього] дванадцять з половиною тисяч.

Про навчання руської мови Римонтом

Між 1270—1282 рр* — ЗАПИС У ЛІТОПИСУ АРХЕОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПРО НАВЧАННЯ РУСЬКОЇ МОВИ У ЛЬВОВІ РИМОНТОМ, СИНОМ ЛИТОВСЬКОГО КНЯЗЯ ТРОЙДЕНА

І Тройден узяв собі за дружину дочку мазовецького князя і мав з нею сина, названого Римонтом. І коли син його Римонт підріс, то батько його Тройден віддав його для навчання руської мови до Льва Мстиславича, який заснував місто в ім'я своє, Львів. І мешкаючи у князя Льва, Римонт навчився руської мови...

Будівництво князем Львом Високого і Низького Замків

70-ті роки XIII ст* — УРИВОК З «ХРОНІКИ ЛЬВОВА» ВАРФОЛОМІЯ ЗИМОРОВИЧА ПРО БУДІВНИЦТВО КНЯЗЕМ ЛЬВОМ ДАНИЛОВИЧЕМ ВИСОКОГО І НИЗЬКОГО ЗАМКІВ ТА ЗАСЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА

...Лев [Данилович]... дбаючи ретельно про власну безпеку і долю простого люду, що опинився між польським молотом і татарським ковадлом, завжди і літом і зимою у супроводі численних дружинників був готовим до бою. Оскільки жадібні до багатої здобичі татари щороку спустошували нападами Руську землю, чимало знатних панів будували на стрімких кручах або серед непрохідних болот сховища і укріплення для безборонного люду, розуміючи, що ворожі наскоки стримуються не лише військовими загонами, але й мурами укріплень.

Становище князівства під час навали орд Батия

1259 р.* — ЗАПИС У ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ЛІТОПИСУ ПРО СТАНОВИЩЕ КНЯЗІВСТВА ПІД ЧАС НАВАЛИ ОРД БАТИЯ ТА ПЕРЕГОВОРИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ З ХАНОМ БУРУНДАЄМ ПРО РОЗІБРАННЯ УКРІПЛЕНЬ НАЙВАЖЛИВІШИХ МІСТ, В ТОМУ ЧИСЛІ ЛЬВОВА

Року 6769... Прийшла звістка до князя Данила і до Василька, що наближається Буруидай, окаянний, проклятий. І засмутилися обидва брати. Бо Бурундай прислав послів з такими словами: «Якщо ви зі мною в мирі, зустріньте мене, а хто мене не зустріне ті зі мною у війні». Василько князь з своїм синівцем Львом поїхали назустріч Бурундаеві. А Данило не поїхав разом з братом, а послав замість себе свого холмського єпископа Івана.

Перша писемна згадка про Львів

1256 р.* ЗАПИС У ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ЛІТОПИСУ ПРО ПОЖЕЖУ МІСТА ХОЛМА З ПЕРШОЮ ПИСЕМНОЮ ЗГАДКОЮ ПРО ЛЬВІВ

Року... 6767. Куремса вирушив війною на Данила [Галицького] і Василька [Романовича]... І коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся Холм через окаянну бабу (потім ми опишемо про створення цього міста і прикрашання церкви і про його велике руйнування, всім на жаль), і полум'я було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і з Львова, по Белзьких полях було видно, бо сильним було полум'я пожежі.

Синдикація вмісту

https://archi-m.ru