Костели й греко-католицька духовна семінарія

При вулиці Коперника, нижче, в 1677 р. побудовано костел кармеліток босих. Пізніше, за часів Йосифа II, костел знесено й будинок зайняв польський національний інститут ім. Оссолінських (тепер — Національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника), заснований 1823 р. Є тут велика бібліотека, де зібрано понад 150 000 книг, в тому числі дещо з українських стародруків, 5000 рукописів, багато автографів, велика збірка географічних карт. Також міститься тут музей ім. Любомирських із великою збіркою портретів, зброї, рисунків, ритовин, монет та іншої старовини.
При цій самій вулиці знаходиться греко-католицька духовна семінарія й церква св. Духа (знищена бомбою 1941 р.), колишній монастир домініканок із костелом, побудований 1729 р.; цісар Йосиф II по знесенню ордену передав будинки греко-католицькій духовній семінарії. Церква має одну наву й півокруглу абсиду, всередині новий іконостас, стіни мальовані; дзвіниця у бароковому стилі. Семінарія наново перебудована, з садом. При кінці XVIII ст. семінарська земля сягала аж до долу вулиці Коперника; на ґрунті (на території землеволодіння) семінарії є дім Кредитового Земського Товариства. Пізніше кусень за куснем землі забирано. В часах Шашкевича на місці, де тепер головна пошта, був ще великий сад, запущений, слабо опарканений, а в ньому домики, де мешкала служба семінарії. Далі були одноповерхові музеї, за ними сад для вихованців, далі церква з семінарією і знов городець, що примикав до палати Сапігів. На семінарії при вікнах були грати, що надавали будинкові вигляду в'язниці. Оповідають анекдот, що раз якийсь селянин уперто вдивлявся у будинок. Один з вихованців почав глузувати з нього, а селянин відворкнув: «Смійся, смійся, якби ти був порядний чоловік, то за ґратами не сидів би!» Семінарія відігравала дуже важливу роль у нашому відродженні XIX ст. Тут закінчив богословські науки Маркіян Шашкевич, з гуртка богословів вийшли перші галицько-українські письменники. На спомин Маркіяна вмурували в 1911 р. на мурах церкви пам'ятну таблицю.
Будинок духовної семінарії мав до недавнього часу сліди обстрілювання з польсько-української війни. В листопаді 1918 р. в сусідньому будинку головної пошти боронилася українська залога; поляки через семінарію досталися до пошти, підпалили дах та відтіснили українців.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.