Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Храми Львова
Галерея Храмів Львова
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 03.03.2007 - 21:46Галерея Храмів Львова включає собори, церкви, костели, каплиці, дзвіниці та ін релігійні споруди.
Львів є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебувають управлінський центр Римо-Католицької Церкви, а до 21 серпня 2005 і Української Греко-Католицької Церкви. Населення міста має складну конфесійну структуру. Більшість релігійних громад міста належать УГКЦ, також значні громади належать УАПЦ, УПЦ КП, РКЦ. Крім того, в місті є релігійні організації інших християнських церков.
У червні 2001 року місто відвідав Папа Римський Іван Павло II. Тут він відслужив месу за латинським обрядом і взяв участь у літургії візантійського обряду. У Львові він відвідав латинський костел, греко-католицький катедральний храм та вірменську церкву.
Панорама церкви Св.Юра
Внесено Yuriy Syerov Tue, 02.02.2010 - 14:46
Панорама церкви Св.Юра із студентської бібліотеки Львівської політехніки.
Панорама церкви Св.Юра
Внесено Yuriy Syerov Tue, 02.02.2010 - 14:21
Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 01.11.2009 - 18:08
Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ. На відрізку від вул.Бандери до Київської. На задньому плані - Костел Св. Марії Магдалини, у якому функціонує Органний зал.
Це зображення було завантажене з дописом Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ.
Див.також:
Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ Церква Св.Миколая на розі вул.Грушевського та Драгоманова
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 09.10.2009 - 02:48
Церква Св.Миколая на розі вул.Грушевського та Драгоманова. Вигляд з вул.Грушевського.
Це зображення було завантажене з дописом Церква Св.Миколая на розі вул.Грушевського та Драгоманова.
Церква Андрія
Внесено Andriy Peleschyshyn Sun, 07.06.2009 - 20:06
Кілька видів крупним планом церкви Андрія.
Випадково спіймалося дві годинника стрілки разом.
Див.також:
Оздоблення церкви Андрія
Див.також:
Купол церкви Андрія
Див.також:
Чубок церкви Андрія
Див.також:
Оздоблення церкви Андрія Про будову кравецьким цехом костелу Св.Анни
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 20.04.2009 - 10:021507 р. * — УРИВОК З «ХРОНІКИ ЛЬВОВА» ВАРФОЛОМІЯ ЗИМОРОВИЧА ПРО ВТЕЧУ ПОВСТАЛИХ КРАВЕЦЬКИХ УЧНІВ ВІД СВОЇХ МАЙСТРІВ, ЇХ КРИВАВУ СУТИЧКУ З МІСЬКОЮ СТОРОЖЕЮ І БУДОВУ КРАВЕЦЬКИМ ЦЕХОМ КОСТЬОЛУ св. АННИ НА ПАМ'ЯТЬ ПРО ЦЮ ПОДІЮ
...Будується костьол святої Анни храм присвячений імені святої Анни, матері богородиці діви, на границі дільниці, розташованої проти західної частини Краківської дільниці. Початок його зв'язаний із скорботним випадком.
Новаки кравецького ремесла, покинувши своїх майстрів, виходили тудою у світ. Проте, коли зустрілися тут з нічними ратушевими сторожами, вступили легковажно в бійку, бо ремісники цієї категорії надзвичайно бундючні. Декілька з них під час втечі загинуло від ціпів сторожі, зубатих та гострих, неначе голки їжака.
Нехристиянські святині
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:36Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Римо-католицькі костели
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:30При Старому Ринку є невеликий костел св. Івана Хрестителя. За переказом, був це надвірний костел жінки князя Льва, Констанції, що була дочкою угорського короля Бели IV. Костел мав бути заснований 1260 р., належав до ордену домініканів, потім до вірменів-уніятів. Теперішня будова в романському стилі з 1886 р., всередині цехові образи й портрети.
Недалеко звідси, при Краківській площі, є костел Марії Сніжної. Це найдавніший парохіяльний костел у Львові, заснований німецькими міщанами ще, мабуть, за княжих часів, в XIV ст. Костел був у романському стилі, перебудований багато разів, востаннє при кінці XIX ст.
Вірменські церкви
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:26Коли турки стали завойовувати Вірменію, почалася звідти еміграція населення. Вірмени прийшли також до Львова. Перші вірменські поселенці появилися у Львові ще за княжих часів. Свідоцтвом цього є те, що на Підзамчі вірмени мали аж три свої церкви. Найстаршими мали бути церква й монастир св. Анни, як вважають, тут був найдавніший осідок вірменських єпископів. Церква знаходилася при теперішній Жовківській вулиці, ч. 42. Це була дуже багата церква завдяки легатам вірменських міщан.
Монастирі Воведення i св. Івана Богослова
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:14Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.
Церква Різдва Богородиці
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:10Церква Різдва Богородиці заснована 1630 р. заходами підданих шляхтича Олександра Зборовського на грунті між Тарнавкою і Болонням; називано її церквою на Тарнавці. Вона стояла по правій стороні теперішньої Жовківської вулиці навпроти вул. Зборовських. Пізніше вона була перебудована й посвячена 1710 р. Церква була дерев'яна, побита гонтою, з двома вівтарями; іконостас дерев'яний, з гарними мальовилами. В порівнянні з іншими, церковця була бідна, мала тільки чотири фелони, одну срібну чашу, дещо срібних прикрас; цвинтар був опарканений, дзвіниця дерев'яна, з чотирма дзвінками; тут же резиденція священика й школа, в якій жив бакалавр зі студентами.
Церква Спаса
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:07Церква Преображення, або Спаса вперше згадується 1539 р. Вона знаходилася десь при кінці Жовківської вулиці, її грунти доходили до Полтви. В 1743 р. церква була дерев'яна, побита гонтою. Вівтар був один, іконостас із чотирма намісними образами. Церковне начиння було бідне, всього три фелони, одна срібна чаша, дещо срібних прикрас. При церкві було братство.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Церква Воскресения
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:05Церква Воскресения Христового вперше згадується 1453 р. Вона знаходилася при теперішній Замарстинівській вулиці, по лівій стороні. В XVI ст. мала коло ЗО парохіян. Стара будова, мабуть дерев'яна, згоріла раз 1623 р., вдруге під час татарського нападу 1695 р. спалили її татари, разом із своїми трупами. Нова церква була величавої будови, ясна, з трьома верхами. Престол був один, великий, із свічниками, хрестом тощо. Іконостас дерев'яний, різьблений, мальований «старосвітською роботою» з 40 образами. Церква мала досить срібних прикрас, багаті фелони й інше начиння.
Церква св. Теодора
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:01Церква св. Теодора, згадана вперше 1453 р., знаходилася навпроти св. Миколая, по другій стороні Волинської дороги (Жовківської вулиці), — пам'яткою по ній лишилася площа св. Теодора. Парохія св. Теодора простягалася від Краківської площі до церкви св. Параскеви. Жили тут різні ремісники-українці: шевці, кушнірі, римарі, кравці, слюсарі. Найбагатші були родини Зарудських і Рачинських. В XVI ст. парохіян числено 40 родин, у XVIII ст. число осілих міщан було всього 10, до сповіді йшло 100 осіб. Як виглядала церква в давніших часах, нічого не знаємо. В 1706 р.
Церкви, що їх уже нема
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:00Крім церков св. Миколая, Онуфрія й Параскеви, що існують і досі, в їх околиці було ще кілька церков, які не дотривали до нашого часу. Від XV ст. згадуються церкви св. Теодора й Воскресения, в XVI ст. — Преображення або Спаса, у першій половині XVII ст. постає церква Різдва Богородиці й монастирі св. Івана Богослова та Воведення Богородиці.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
