Свято-Юрські ярмарки

На площі відбувався щорічно великий ярмарок, що починався за два тижні перед св. Юром (23 квітня ст. ст.) і тривав два тижні по празнику. Першу звістку про ярмарок знаємо в 1679 р. З краму, що тут продавався, згадуються глиняні горшки з Жовкни. Ставропігійське братство продавало під св. Юром свої образи. У XVIII ст. святоюрські ярмарки відбувалися два рази в році: на св. Юра й на Покрову. До найбільшого розквіту дійшли вони 1840—1850 рр. Ярмарок мав дуже оригінальний вигляд. З однієї сторони стояли довгим рядом великі вози з бондарськими виробами. Далі великими кругами світив посуд: глиняний, кам'яний і фаянсовий,— жінки пробували виробів, сильно дзвонили в них, діти пищали на глиняних кониках, мальованих у білі смужки. В сусідстві були харчівні «під сонцем» — на вогнищах, розпалених на вільному повітрі, смажилася ковбаса, в горшках варилося м'ясо; гості діставали свої порції на глиняних мисочках із дерев'яними ложками, їли стоячки або присідали на піску, що вкривав цілу площу.
Далі стояли шатра з відпустовим крамом — хрестиками, медаликами, образками у рамах і без рам та з різними народними прикрасами, як стяжки, дзеркальця, ножики, дерев'яні ляльки й ін. Зачудована дітвора гляділа на дерев'яні возики, скрипки, сопілки й інші забавки, все мальоване у фантастичні квіти. На самій середині площі стояв ряд шатер під полотняним накриттям, прикрашених сосновою віхою з золоченими горіхами: тут грали музики, можна було дістати всякого напитку й танцювати досхочу. Проти цих шатер стояли шатра з медяниками різного кольору й смаку — ванілієві, кавові, помаранчеві, мигдалеві; в 1841 р. вперше появилися прикрашені медяники у вигляді вусатих гусарів, дітей у повиттю, кошиків і сердець. Кожний батько мав собі за святий обов'язок привезти дитині з ярмарку такого «юрашка». По правій стороні площі, у вуличці, званій «товстою», продавали сало, збаразькі ковбаси й всяку вудженину; у другій вуличці, «теплій», жиди продавали кожухи, шапки, опанчі, пояси. Тут був торг найголосніший і найгарячіший. Гамір, курява і юрба на площі св. Юра були ознаками доброго ярмарку. На площу виходило пів-Львова, з'їздилися селяни й міщани з далеких сторін. Від 1849 р., коли у Львові появилася перша залізниця, почали з'їздитися на ярмарки купці з Праги, Берна й Відня з полотном, сукном, готовими убраннями тощо. Але близько 1860 р., з розвитком фабричного промислу й поширенням залізниць, ярмарки почали підупадати. Коло 1900 р. перенесено їх на площу Бема (Ярослава Мудрого), але на новому місці вони не дійшли до ніякого розвитку й перевелися зовсім. Кілька будок із відпустовим крамом, що появляються під церквою на празники, не дають ніякого поняття про давні славні святоюрські ярмарки.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.