Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Франка
Львівські піцерії Піраміда
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Піца+українська кухня
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Пепероні
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Паніні
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Мілано
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Pizza Престо
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Наполетана
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Львівські піцерії Чінзано
Внесено Sonyar1 П'ят, 27.11.2009 - 20:30Вул. І. Франка Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:31Це зображення було завантажене з дописом Вул. І. Франка Художник В. Стопачинський.
Вул. І. Франка Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:31У дворах вул.Ш.Руставелі, Архипенка, Тютюнників, Черешневої
Внесено elektron Thu, 26.06.2008 - 12:24У дворах старої частини Львова. Це зображення було завантажене з дописом Вул.І.Франка.
Вул.І.Франка
Внесено elektron Thu, 26.06.2008 - 12:24Стрийський парк
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:37Стрийський парк засновано в 1879 р. Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних надм (дюн) і крутих ярів та долинок. В нижчій частині, від теперішнього пам'ятника Кілінському до вулиць Стрийської, Домбровського (І. Рутковича) й Пулавського (Паркова), був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося. В горішній частині був австрійський форт. Парк поширено й прикрашено з нагоди крайової виставки 1894 р. В парку засаджено різноманітні дерева: червоні й яворові клени, каштани, вільхи, берези, буки, дуби, платани, акації, липи, сосни різних родів, смереки, ялівець, тис, модрину, американські сосни й різні кущі.
Софіївка
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:32Сусідня Софіївка має назву від костела св. Софії. В давніх часах околиця була вкрита лісами, залишки їх збереглися до кінця XIX ст., тепер уже вирубані. Костел св. Софії був заснований близько 1614 р. фундацією міщанки Софії Ганлевої, перебудований 1765 р. у бароковому стилі. З історичних споминів є тут неясна традиція про табір Дорошенка чи «гайдамацький». З початком XIX ст. власником Софіївки був Ян Лукевич, секретар апеляційного суду. При своїм дворі він заснував великий овочевий сад і за тодішнім звичаєм приймав у себе велике товариство. Перед смертю 1817 р.
Залізна Вода
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:30Вулицею Зибликевича й Дверніцького (І. Свєнціцького) доходимо до Залізної Води, над ставком, який творить притока Сороки. Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х рр. Львів'яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста. Гостей притягала також купіль у ставку Камінського, ну й корчемна, що тут стояла. Короткий час був тут літній німецький театр Франца Краттера.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Вулиця Яблоновських
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:18Від Зеленої вулиці до вул. Яблоновських (Руставелі) тягнуться високі горби. В часах облоги Хмельницького 1648 р. була тут Вовча гора, яку зайняли українські війська. І з цієї сторони через Зелену вулицю йшов перший наступ на місто, під Галицьку браму. Пізніше згадується гола гора, звана «Скалкою»; нині тільки вуличка «На Скалці» (Скельна – бічна Яблоновських) пригадує це ім'я. Ці околиці належали до міста, під назвою Темричівського лану; місто наймало землі чиншівникам, і тут було багато городів, передміських домиків і пасік. У 1672 р. під час турецької облоги Львова стояв тут султанський мостівничий табір під проводом волоського воєводи Кантакузена: волохи висипали тут шанці й звідси обстрілювали місто. Скалка через те опустіла. В 1695 р. стояв тут табором польський великий гетьман Станіслав Яблоновський, опісля він загорнув собі ці землі й поставив тут величаву палату, заложив англійський парк і засадив вісім чотирикутників лип. Тут відбувалися магнатські забави й з'їзди. В 1792 р. хорват Моранович запускав звідси перший бальон (повітряну кулю). У 1795-1799 рр. був тут літній театр. 1822 р. військо купило палату з садами, й з того часу є тут казарми. 9 вересня 1848 р.
Вулиця Кохановського
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:14Потоки Полтви розливалися широко й над ними творилися мочари. Теперішня вул. Кохановського (Левицького) була багниста і в середній частині незамешкана. Називано її «Рурами» або «На рурах» від водопроводу, що йде нею від Погулянки. На початку цеї вулиці замітні доми з «крученими стовпами», що надали ім'я цьому місцю; є вони досі: з одної сторони — старі, з другої — дороблені. При кінці вулиці «На рурах» за ставком Шуманівкою (біля Академії ветеринарії – тепер Зооветеринарний інститут) домики ставали густіші й була тут славна колись реставрація Макольондри з городом. Сюди вела дорога на Погулянку.
Полтва
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 11.05.2008 - 12:12Через Галицьке передмістя плила ріка Полтва, що постає з двох потоків. Головний потік Пасіка, що збирає води з Погулянки й Цетнерівки, йшов теперішньою вул. Кохановського, перетинав Панську й Баторія і входив на Академічну площу; до нього в околиці вул. Охоронок (Кониського) допливав крутий потік із Вороблячого ставу (тепер басейн на території зооветеринарного інституту) у саді сакраменток, з другої сторони — потік Сольський. Другий потік Сорока, що постає з двох потоків: один пливе з Вульки (Сахарова), другий із Залізної Води,— оба лучаться внизу Стрийської вулиці (тут був колись міст і рогачка), і об'єднаний потік пливе через вул.
Боротьба передміщан з містом
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 31.01.2008 - 08:43Галицькі передміщани були люди завзяті й не раз вели спори з містом, найбільше за податки, які треба було платити на міські потреби, й за шарварки для поправи доріг та валів. Найболючішим для передмістя було те, що воно не мало ніяких укріплень і в часі війни падало все жертвою ворога. На початку XVII ст. передміщани підняли сміливу думку обвести своє передмістя укріпленнями. Король Жигмонт III прийняв цю думку прихильно, й королівський інженер Аврелій Пассаротті виробив план фортифікаційної лінії. Вона мала починатися від Вовчої гори (мабуть, теперішня Стрільниця) і вести через Личаків, Рури (вул.
Площа Петрушевича
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 23.01.2008 - 16:35Площа Петрушевича. Вигляд в сторону вул.Шота Руставелі. Це зображення було завантажене з дописом Вул.Шота Руставелі. Вигляд від пл.Петрушевича..