Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Площа Ринок

Будинок на площі Ринок, 32

 

Будинок на площі Ринок, 1. На перших трьох поверхах - універмаг. Це зображення було завантажене з дописом Будинок на площі Ринок, 1.

Різдвяна шопка на площі Ринок

 

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка.
Це зображення було завантажене з дописом Різдвяна шопка на площі Ринок.

Різдвяна шопка на площі Ринок

 

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка.
Це зображення було завантажене з дописом Різдвяна шопка на площі Ринок.

Різдвяна шопка на площі Ринок

 

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка.
Це зображення було завантажене з дописом Різдвяна шопка на площі Ринок.

Різдвяна шопка на площі Ринок

 

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка, висотою 6 метрів.

Шпиталь Св. Духа

 

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Римо-Католицька Катедра

 

З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці — Руська і Сербська, Галицька і Капітульна (Катедральна пл.), Трибунальська (Шевська) і Краківська, Гродзіцьких (Друкарська) і Домініканська (Ставропігійська). Вони доходять до чотирьох вулиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської (І. Федорова), Боїмів (Староєврейська), Рутовського (Театральної) і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського (Братів Рогатинців), Гетьманська (пр. Свободи) й Скарбківська (Л. Українки) з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць — це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.

Ковзанка на площі Ринок

На площі Ринок функціонує ковзанка. Враження повністю можна прочитати тут http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5087

Ціна коливається від 8 до 32 гривень, з власними ковзанами в двічі дешевше.
пон - сер 8 (прокат 16)
чет- пт 10 (прокат 20)
субота 15 (прокат 30)
неділя 16 (прокат 32)
дитячі вдвічі дешевше

Була акція для школярів, збирали групи, писали заяву і їм віділяли ковзани і вхід все бескоштовно на 1 годину але тільки до обіду.

Мабуть на новорічні вихідні народу там буде.......

..вирішила трохи поскаржитися на ту ковзанку :-(( хоча лід хороший, ціна прийнятна (ті, хто любить кататися, катаються на власних ковзанах, а це не дуже дорого), але:

Українські міщани (ч.2)

 

Руська вулиця була свідком і тріумфів, і недолі нашого міщанства. В 1539 р. святковано тут відновлення львівського владицтва. Наші міщани кільканадцять літ вели заходи, щоб добути собі єпископа, і врешті, по довгих заходах і коштах, добилися свого. Першим єпископом став Макарій Тучапський, львівський міщанин і діяльний член братства. В 1584 р. напередодні Різдва, 3 січня (в цей час різниця між юліянським і григоріянським календарями становила 10 днів), на Успенську церкву напав латинський архієпископ Соліковський, вигнав із церкви вірних, що тут зібралися, зневажив священика і врешті запечатав церкву,— таким способом хотів присилувати братство, щоб згодилося святкувати свіжозаведений григоріянський календар. По довгім процесі наші міщани змогли оборонитися, і церкву відкрито. В 1586 р. відвідав братство патріарх Єремія, надав йому нові права.

Синдикація вмісту