Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Площа Ринок
Скульптура Амфітріти. Sculpture of Amphitrite in Lviv.
Внесено Yuriy Syerov Sun, 15.07.2007 - 07:26Скульптура Амфітріта. Sculpture of Amphitrite in Lviv. This image was uploaded with the post Площа Ринок. Скульптури з фонтанами на площі Ринок..
Скульптури на площі Ринок. Скульптура Адоніса
Внесено Yuriy Syerov Sun, 15.07.2007 - 07:24Площа Ринок. Скульптури з фонтанами на площі Ринок. Скульптура Адоніса. Sculpture of Adonis in Lviv
Ратуша після революції 1848 р.
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 14:45Ратуша після революції 1848 р. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
Ратушева вежа валиться в 1826 р.
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 14:45Ратушева вежа валиться в 1826 р. З гравюри на металі. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ратуша перед 1848 р.
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 14:45Ратуша перед 1848 р. З літографії К. Ауера. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.
Катастрофа 14 липня 1826 р., коли стара ратушева вежа завалилася, дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості...
Читати більше про Перебудову ратуші
Давня львівська ратуша
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 14:43Кам'яниці в Ринку (ч.3)
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 13:32Південний бік Ринку значно перебудований. Із старих домів найліпше зберігся ч. 14, в ренесанснім стилі, з тесаного каменю, пізніше обтинкований. Над входом – венеціанський лев з відкритою книгою з 1600 р. Жив тут Іван Массарі, венеціанський купець і консул.
Доми з гарними балконами ч. 15 і 16 – з початку XIX ст. Доми ч. 17, 18, 19, 20 у стилі рококо, зі стильовими балконами. Дім ч. 21 має ренесансний портал (збережений під виставою).
Кам'яниці в Ринку (ч.2)
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 13:30Доречно подати деякі місця із статті М. Еліяшевського «Палата князів Любомирських у Львові», яку він помістив у виданні „Wiadomości Konserwatorskie" (Львів, 1925. Р. І. Ч. 7. С. 199–209). «До небагатьох львівських кам'яниць, які не тільки не попали в руїну протягом XVIII ст., але заясніли в новій стильовій одежі, належали кам'яниці Шимоновичів і Торошевичів, тепер князя Любомирського. з яких побудована палата, як про це говорять міські акти з 1770 р. Нинішній вигляд кам'яниці, особливо її партер, здеформований склеповими (крамничними) входами, виставами й вивісками, сливе не дає здогадуватися, що маємо перед собою першорядну пам'ятку, як під оглядом стилю, так і минулого.
Кам'яниці в Ринку
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 13:24Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок.
Боротьба українців за Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 01.06.2007 - 13:12Ринок пам'ятний для нас ще тим, що наше міщанство вело уперту боротьбу за дозвіл вести туди православні похорони і процесії. Вже 1521 р. православні жалілися королеві, що місто не дозволяє переходити через Ринок священикам з святими дарами і вести туди похорони. Король вирішив справу так, що похорони і священики можуть іти через Ринок, але без співу і без запалених свічок... Пізніше наші міщани зросли в силі і не дотримували заборони. Через Ринок ішли похорони зі співами за місто до св. Онуфрія, ішли процесії на Йордан, ішли діти у квітну суботу з «багнятами» і зі співом «Осанна во вишних».
Багаті крами
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 19.05.2007 - 12:17При головних будинках ратуші стояли різні прибудови. З фронту були добудовані муровані крамниці. Від сходу, навпроти теперішнього дому «Просвіти» (пл. Ринок, 10), стояла «кордегарда» або «одвах» (гауптвахта) для війська, але найбільше був забудований Ринок за ратушею, від півночі. За самою ратушею була вузька вуличка «пасомонників», тобто шмуклерів. За нею по обох сторонах другої рівнобіжної вулички йшли «багаті крами». Це були крамниці найбагатших міщан. Хто мав торгівлю в Ринку, той уважався справжнім горожанином міста.
Ринок і ратуша
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 19.05.2007 - 12:15Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення. Ставропігійське братство від імені української громади довгі роки вело процес з містом, щоби українців допущено до ради. Аж в кінці 1745 р. процес закінчився щасливо і до міської ради увійшов перший українець Юрій Коцій.
Радна кімната славилася багатством: були тут дорога збірка східних килимів, дорогоцінні свічники, годинники, образи, карти частин світу, великий герб Львова та ін. Рада приймала тут гостей і посольства. Були тут також посли Богдана Хмельницького: 1648 р. Захарій Хмельницький, свояк гетьмана, і 1655 р. Тетеря та Лесницький. Побіч радної кімнати була скарбівниця, де переховувано привілеї міста і різні дорогоцінності – міські і приватних осіб. На поверсі над радною салею була саля лавничого суду, де висів старовинний образ «страшного суду». Дальше містилися кімнати різних міських канцелярій. Окремо була кімната колегії сорока мужів, яка постала 1577 р. До неї належали представники ремісництва, біднішого міщанства, також і делегати «руської нації». Українські представники не раз у гірких словах картали міську раду за її самолюбство і несправедливість супроти бідного населення.
Початки нового міста
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 19.05.2007 - 11:08У княжім Львові, як знаємо, була німецька колонія, що вже за часів князя Льва мала свого війта. Німецькі оселі були в околиці костела Марії Сніжної. Як польський король Казимир зайняв Львів, він надав німецьким міщанам нові привілеї, а передусім дозволив їм закласти нове укріплене місто, на південь від Високого Замку, над Полтвою,– теперішнє середмістя. Ся околиця положена низько, багниста, в княжі часи заселена рідко, але не була зовсім безлюдною. Туди йшла важна дорога зі Львова на південь до Галича, і при сій дорозі мусили бути хоч малі оселі. Давня традиція говорить, що над Полтвою була церква Святого Хреста, потім монастир францішканів при теперішній вул. Рутовського (Театральній); на Полтві був десь тут млин вже згадуваного німецького війта Бертольда Штехера. Може бути, що в сю сторону протягалися німецькі оселі від костела Марії Сніжної, і тому німці дістали цей простір для себе. Так повстав новий німецький Львів. Осередком нового міста був теперішній Ринок, визначений у виді великого квадрата. Саме місто було невелике, також у виді чотирикутника, що кінчався мурами і ровами при теперішніх валах Гетьманських (просп.
Панорама міста з Ратуші на проспект Свободи і вул.Дорошенка
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:36Панорама міста з Ратуші на проспект Свободи і вул.Дорошенка. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу.
Вигляд Катедрального собору з Ратуші
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:36Вигляд Катедрального собору з Ратуші. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу.
Вигляд вежі Катедрального собору з Ратуші
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:36Вигляд вежі Катедрального собору з Ратуші. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу.
Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:35Панорама міста з Ратуші на Катедральний собор і пам'ятник Міцкевичу.
Вигяд костелу Ієзуїтів з Ратуші
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:29Вигяд костелу Ієзуїтів з Ратуші. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на костел Ієзуїтів і музей етнографії.
Панорама міста з Ратуші на костел Ієзуїтів і проспект Свободи
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:29Панорама міста з Ратуші на костел Ієзуїтів і проспект Свободи. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на костел Ієзуїтів і музей етнографії.
Вигяд музею етнографії з Ратуші
Внесено Artur Izhevsky Tue, 15.05.2007 - 15:29Вигяд музею етнографії з Ратуші. На куполі - статуя Свободи. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на костел Ієзуїтів і музей етнографії.