Основні вулиці: Личаківська, Пекарська, Лисенка, Некрасова
Інші вулиці: Короленка, Вишенського, Ніжинська, Рєпіна, Круп'ярська, Збаразька, Станція Личаків, Черемшини, Чернігівська, Донцова
Перейти до фотографій галереї

Основна вулиця: Т.Шевченка, Золота, Клепарівська
Краківський базар
Інші вулиці: Сосненка, Базарна, Єрошенка, Винниця
Перейти до фотографій галереї

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Основна вулиця: проспект Свободи
Площі: Підкови, Міцкевича
Пам'ятники: Т.Шевченку, А.Міцкевичу
Оперний театр, стометрівка

Перейти до фотографій галереї

Проспект Свободи — центральна вулиця Львова, одна з найкрасивіших і престижніших в місті, епіцентр ділового і культурного життя. В архітектурі проспекту Свободи переплелись риси сецесії і еклектики, що живиться історичними стилями класицизму, неоренесансу і бароко. Загальна довжина проспекту складає близько 350 метрів. З південної сторони він обмежений площею Міцкевича, а з північної сторони — вулицею Городоцькою, за якою проспект Свободи переходить в проспект Вячеслава Чорновола (бувша вул.700-річчя Львова.

Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Основні вулиці: Замарстинівська (стара частина), Богдана Хмельницького (стара частина), Гайдамацька
Інші вулиці: Долинського, Лемківська, Кушевича, Тесленка, Лобачевського, Заводська, Ткацька
Перейти до фотографій галереї

Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович (бл. 1595 – 6 серпня 1657, Чигирин) - український державний діяч, полководець, дипломат. Гетьман України з 1648 р. Очолив повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу. Засновник української козацької держави, організатор її адміністративного управління.

- Біографія

Богдан Хмельницький Походив з дрібношляхетського роду (гербу «Масальський», а потім «Абданк»). Спроби деяких дослідників (І.Каманін, М.Возняк) приписати Xмельницькому міщанське походження (з Києва, де був тоді міщанський рід Хмелів) не були прийняті наукою, бо суперечили всім документальним даним, свідченням сучасників (українських, польських і чужоземних та й самого Xмельницького), які одностайно вважали Xмельницького за шляхтича. Батько Xмельницького — Михайло Хмельницький був на службі у коронного гетьмана Станислава Жолкєвського, а потім у його зятя Яна Даниловича. 1620 р. він брав участь у поході Жолкєвського на Молдавію й загинув у битві з татарами під Цецорою. Його дружина, мати Богдана, за деякими відомостями козачка, згодом одружилася зі шляхтичем і «королівським жовніром» В.Ставицьким, який пережив її й під час Хмельниччини служив у польському війську на Білорусі; син його Григорій, брат (по матері) Xмельницький, був козацький полковник на Лівобережжі й писався Хмельницьким.

Основні вулиці: Патона, Ряшівська
Завод ЛОРТА (125-ий завод)
Інші вулиці: Сигнівка, Полтави, Кричевського
Перейти до фотографій галереї

Патон Борис Євгенович (27 листопада 1918, Київ)— всесвітньовідомий вчений у галузі електрозварювання, металургії і технології металів; Президент АН України (з 1962).

Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи управління з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів. Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії – спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).

Основні вулиці: Виговського
Скнилівський парк, Ринок Південний, супермаркет ВАМ
Інші вулиці: Кульчицької, Головатого, Скнилівська, Щирецька
Перейти до фотографій галереї

Виговський Іван (поч. XVII ст. — †1664) — Гетьман України у 1657–1659 рр., наступник Богдана Хмельницького, який намагався продовжити його визвольну українську справу.

Походження та рання бiографія

- Рід Виговських

Іван Виговський народився на початку XVII ст. на Київщині. Він походив з старовинної української православної шляхти, родове гніздо якої було у Вигові, що на Овруччині в Київському воєводстві. Дане відгалуження роду називалося Лучичі-Виговські, оскільки було пов'язане ще й з Лучичами. Виговські були пов'язані також з іншими родами, насамперед знаменитими Глинськими. Серед останніх досить назвати Михайла Глинського (помер у 1534 р.) — князя, котрий на початку XVI ст. підняв повстання української та білоруської шляхти проти польсько-литовської католицької експансії. Його племінниця Олена Глинська була дружиною великого князя московського Василя III й матір'ю першого московського царя Івана IV. Щоправда, в останніх генеалогічних дослідженнях заперечується зв'язок Виговських з Глинськими і висувається гіпотеза про походження роду від Болсуна (Чорногуба) або Коркошка -вихідців з орди, що потрапили в Україну у часи князя Володимира Ольгердовича або великого князя Вітовта (кінець XIV -перша третина XV ст.) й започаткували роди Болсуновських, Давидовичів-Виговських, Лучичів-Виговських та ін.

Основні вулиці: Липинського, Лінкольна
Інші вулиці: Городницька, Промислова, Полтвяна, Збоїща
Перейти до фотографій галереї

В'ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (05(18) квітня 1882 — †14 червня 1931) — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату – посол України в Австрії.

- Походження та ранні роки

В'ячеслав Липинський народився 5(18) квітня 1882 року у селі Затурцях на Волині, у родинному маєтку польського шляхетського роду Липинських. Зростав у середовищі католицькому, хліборобсько-шляхетському, культурно польському. Рід Ліпінських гербу Бродзіч, який походив з Мазовії, видав цілий ряд діячів, що займали визначні становища серед тогочасної шляхти. Родинне походження Липинського мало вирішальний вплив на формування його поглядів та на ставлення до життя.

Основні вулиці: Проспект Чорновола (700-річчя), Під Голоско, Варшавська
Супермаркет Арсен, Головний офіс нафтопроводу Дружба
Інші вулиці: Куліша, Панча, Торфяна, Сосюри, Білоруська, Окуневського
Перейти до фотографій галереї

Основні вулиці: Бандери, Генерала Чупринки, Коновальця, Антоновича, Тургенєва, Київська
Площа: М.Шашкевича
Інші вулиці: Мельника, Єфремова, Моршинська, Котляревського, Горбачевського, Русових, Новий світ, Японська, Невського, Професорська, Архітекторська, Карпінського, Бібліотечна
Перейти до фотографій галереї

Бандера Степан Андрійович (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український націоналіст, Голова Проводу ОУН