Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Головні вулиці

Галерея Вулиці Личаківська

 

Основні вулиці: Личаківська, Пекарська, Лисенка, Некрасова
Інші вулиці: Короленка, Вишенського, Ніжинська, Рєпіна, Круп'ярська, Збаразька, Станція Личаків, Черемшини, Чернігівська, Донцова
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Т.Шевченка, Золота

 

Основна вулиця: Т.Шевченка, Золота
Інші вулиці: Сосненка, Єрошенка, Винниця
Перейти до фотографій галереї

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Галерея проспекту Свободи

 

Основна вулиця: проспект Свободи
Площі: Підкови, Міцкевича
Пам'ятники: Т.Шевченку, А.Міцкевичу
Оперний театр, стометрівка

Перейти до фотографій галереї

Проспект Свободи — центральна вулиця Львова, одна з найкрасивіших і престижніших в місті, епіцентр ділового і культурного життя. В архітектурі проспекту Свободи переплелись риси сецесії і еклектики, що живиться історичними стилями класицизму, неоренесансу і бароко. Загальна довжина проспекту складає близько 350 метрів. З південної сторони він обмежений площею Міцкевича, а з північної сторони — вулицею Городоцькою, за якою проспект Свободи переходить в проспект Вячеслава Чорновола (бувша вул.700-річчя Львова.

Галерея проспекту Т.Шевченка

 

Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Галерея вулиць Б.Хмельницького, Жовківська

 

Основні вулиці: Богдана Хмельницького, Жовківська, Гайдамацька
Інші вулиці: Долинського, Лемківська, Кушевича, Тесленка, Лобачевського, Заводська, Ткацька
Перейти до фотографій галереї

Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович (бл. 1595 – 6 серпня 1657, Чигирин) - український державний діяч, полководець, дипломат. Гетьман України з 1648 р. Очолив повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу. Засновник української козацької держави, організатор її адміністративного управління.

- Біографія

Галерея вулиць 700-річчя, Варшавська

 

Основні вулиці: Проспект Чорновола (700-річчя), Варшавська
Супермаркет Арсен, Головний офіс нафтопроводу Дружба
Інші вулиці: Куліша, Панча, Торфяна, Сосюри, Білоруська, Окуневського
Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Коперніка, Дорошенка

 

Основні вулиці: Коперніка, Дорошенка
Палац Потоцьких
Інші вулиці: Стефаника, Банківська, Словацького
Перейти до фотографій галереї

Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Народився в Торуні в родині купця. Рано залишився без батька і виховувався у свого вуйка, єпископа Вармійського. Навчався у Краківському, Болонському і Падуанському університетах. Пробувши в Італії близько восьми років, повернувся на батьківщину 1503 і став секретарем свого вуйка, а 1510 каноніком Варсійської єпархії. Свою найголовнішу свою працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті. Стара теорія, сформульована грецьким астрономом Птолемеєм у 2-му ст. по Р.Х., розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед вчених і теологів. Погляд Коперніка коротко сфорульовано на його пам”ятнику у Варшаві: “Solis stator, Terrae motor” (Він зупинив Сонце, зрушив Землю). Довга затримка з публікацією його книги не пов”язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, бо єпископ Гідеман Гізе, кардинал Микола Шонберг, так само як і учень Георг Іоахім Ретік давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперніка були пов”язані з інтуїтивними вічуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими деталями. Книга Коперніка на латинській мові вийшла тиражем 1000 примірників у Нюрнберзі, а потім була перевидана в Базелі (1566) і вже після її заборони Церквою в Амстердамі (1617). Причина початкової зацікавленості Церкви теорією Коперніка була в необхідності реформи календаря, яка ставала очевидною через невідповідність юліанського року астрономічному. Календар був змінений папою Григорієм ХІІІ 1582 після уточнення даних Коперніка астрономом Еразмом Райнгольдом, а заборона книги Коперника настала лише 1616 тимчасово “аж до її виправлення”. Причина була в тому, що книга дала поштовх для нових теорій, які заперечували релігію взагалі і припускали множинність світів, як це, наприклад, стверджував Джордано Бруно, що було приводом до його спалення після суду інквізіції на площі Квітів у Римі 17 лютого 1600.

Марафон у центрі Львова

 

Сьогодні в центрі Львова був якийсь напівмарафон
Спіймав його старт біля Оперного

"Медик" Спортивний Комплекс

 

"Медик" Спортивний Комплекс

Адреса: м. Львів, вул. Горбачевського, 24, 79044

Тел.: (032) 2970751

Синдикація вмісту

ремонт квартир фото ; https://cartovar.com/rubricator/rub257/ ; Модный мейкап самые актуальные техники макияжа.