Галереї

Галерея Вулиці Личаківська

Основні вулиці: Личаківська, Пекарська, Лисенка, Некрасова
Інші вулиці: Короленка, Вишенського, Ніжинська, Рєпіна, Круп'ярська, Збаразька, Станція Личаків, Черемшини, Чернігівська, Донцова
Перейти до фотографій галереї

Галерея Собору Св.Юра

Собор Св.Юра. Перейти до фотографій галереї

Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.

Складається з бароккового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Галерея Новобудов 2000-х

Галерея Новобудов 2000-х включає будинки, при будівництві яких використовуються сучасні технології (особливо теплозбереження).
Забудови цього періоду не мають чітко вираженого мікрорайонного характеру. Вони є вкрапленнями в забудови попередніх періодів. Переважно нові будинки характеризуються підвищеною комфортністю квартир. Висота будівель є різною - переважно залежить від висоти навколишніх будівель. Найвищі будинки зараз будуються на Сихові.
Зараз розробляються плани по створенню надсучасних мікрорайонів нового (оазисного) типу, коли забудова передбачає зведення не тільки будинків-коробок (спальників), але й облаштування самого мікрорайону зонами відпочинку з належною інфраструктурою. Зокрема, такий мікрорайон планується побудувати по вул.Шевченка.

Галерея Новобудов 1980-90-х

Галерея Новобудов 1980-90-х включає будинки другого періоду інтенсивної розбудови Львова, який припадає на 1980-і - поч.90-х років.
Забудови цього періоду характеризуються 9-и, 10-и, 14-и, 16-и поверхових будинків з кращою комфортністю квартир, ніж в попередні періоди. В цей час збудовано найвищий до останнього часу 16-и поверховий житловий будинок, який розташований на перехресті вул.Пасічної та Дж.Вашингтона. Більшість будинків будуються за допомогою панельних блоків, хоча доволі часто будівництво ведеться за допомогою цегли.
Типовими райони Львова для цієї забудови - Наукова, Патона-Ряшівська, Сихів, Рясне, 700-річчя (тепер проспект Чорновола), Топольна (тепер Мазепи), Пасічна, Стрийська (до автовокзалу).

Галерея Новобудов 1970-х та хрущовок

Галерея Новобудов 1970-х та хрущовок включає будинки перешого періоду інтенсивної розбудови Львова, який припадає на 1960-70-і роки.
Забудови 1960-х в народі називають "хрущовками", оскільки вони припали на час керівництва М.Хрущова. Це цегляні або (доволі часто) панельні будинки, переважно 5-и поверхові з 2-ох кімнатними квартирами. Враховуючи ненадто комфортні квартири цих будинків, їх досить часто називають "хрущобами" (як синтетичне від "хрущовка" і "трущоба"). Типові хрущовські райони Львова - це Новий Львів, Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Майорівка, Левандівка.
Забудови 1970-х характеризуються появою 9-и поверхових цегляних будинків з кращою комфортністю квартир, ніж в хрущовках. В цей час збудовано перший 9-и поверховий будинок, що розташований на перехресті вул.Городоцької та Виговського. Типові райони Львова для цієї забудови - Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Левандівка.

Галерея Спортивних споруд

Галерея Спортивних споруд включає стадіони, спортивні комплекси, спортивні майданчики та манежі, футбольні поля, баскетбольні та гандбольні майданчики, басейни, тенісні корти, іподром, поля для стрільби з лука та ін.

Перейти до фотографій галереї

Галерея Старих фото

Галерея Старих фото включає старі (чорно-білі) світлини (фотографії) про Львів, а також фото старовинних гравюр, рисунків, малюнків, креслень, схем, планів тощо.

Перейти до фотографій галереї

Галерея вулиць Т.Шевченка, Золота, Клепарівська

Основна вулиця: Т.Шевченка, Золота, Клепарівська
Краківський базар
Інші вулиці: Сосненка, Базарна, Єрошенка, Винниця
Перейти до фотографій галереї

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Галерея проспекту Свободи

Основна вулиця: проспект Свободи
Площі: Підкови, Міцкевича
Пам'ятники: Т.Шевченку, А.Міцкевичу
Оперний театр, стометрівка

Перейти до фотографій галереї

Проспект Свободи — центральна вулиця Львова, одна з найкрасивіших і престижніших в місті, епіцентр ділового і культурного життя. В архітектурі проспекту Свободи переплелись риси сецесії і еклектики, що живиться історичними стилями класицизму, неоренесансу і бароко. Загальна довжина проспекту складає близько 350 метрів. З південної сторони він обмежений площею Міцкевича, а з північної сторони — вулицею Городоцькою, за якою проспект Свободи переходить в проспект Вячеслава Чорновола (бувша вул.700-річчя Львова.

Галерея Львівського університету ім.І.Франка

Львівський університет ім.І.Франка - найстарішмй університет в Україні.

Перейти до фотографій галереї

- Заснування та рання історія Університету

20 січня 1661 р. Король Ян ІІ Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові “гідність академії і титул університету” з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. У 1758 р. польський король Август ІІІ затвердив диплом від 20 січня 1661 р., виданий Яном ІІ Казимиром. Від часу заснування і до 1773 р. Львівський університет повністю перебував під контролем єзуїтського ордену і підпорядковувався генералові єзуїтів у Римі. На чолі університету стояв ректор. Приміщення університету було поблизу Краківської вулиці в центрі Львова. Навчальний заклад будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, найбільшу у Львові друкарню.

Галерея Львівської політехніки

Львівська Політехніка — найстарiший вищий технiчний навчальний заклад України (заснований 1844 року)

«Львівська Політехніка» — один з провідних вузів країни. Сьогодні готує фахівців за такими спеціальностями гірничого профілю: інженерна геодезія, астрономогеодезія, фотограмметрія, геоінформаційні системи та технології, космічна геодезія та ін.

У 2000 р. «Львівська політехніка» набула статусу Національного університету.

Основні наукові напрямки: приладобудування, комп'ютерні науки, інформаційні технології і програми, електроніка, радіоелектроніка і телекомунікації, автоматизовані системи, машинобудування, електромеханіка, енергетика, геодезія і аерокосмічне знімання, будівництво і архітектура, хімія і хімічна технологія, екологія.

Галерея проспекту Т.Шевченка

Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Галерея парку культури Б.Хмельницького

Парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького

В давнину популярним був у Львові Пелчинський став. Він належав до системи ставів, з'єднаних струмком, що збирав воду з Вулецьких пагорбів і впадав у ріку Сороку. Тут була так звана воєнна купальня. Сюди, за круту Цитадель, часто відходила від шуму і спеки міська знать. Тут можна було покататися верхи, порибачити, а в свята подивитися військові ігри. Зимою на ставку влаштовували каток.

З часом, на початку XX ст., коли місто почало інтенсивно розростатися, вузькі струмки висохли, а разом з ними висох і Пелчинський став. Довший час тут була неприваблива пустота. Лише в 1951 році між вулицями Стрийською, Гвардійською і Дзержинського (нині — Вітовського) почалися роботи по закладці парку.

Галерея парку І.Франка

Парк ім. Івана Франка (бувший парк Костюшка)
Перший публічний парк в Україні, розташований на північно-східному схилі узгір'я, що піднімається над Львівською котловиной. Площа — 11.6 га.
Заснований парк на территорії бувших міських полів, що перебували у власності багатої міщанської сім'ї Шольц-Вольфовичів.

Перейти до фотографій галереї

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Галеря Стрийського парку

Стрийський парк - це один з найкрасивіших парків Львова площею біля 60 гектаров з різнобарвною добре развинутою флорой, різноманітним рельєфом і живописними видами. Парк закладено в 1887 році досвідченим міським садовничим А.Рерингом. Парк славиться багатою коллекцією цінних і редкісних дерев і кущів.

Перейти до фотографій галереї

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Галерея Храмів Львова

Галерея Храмів Львова включає собори, церкви, костели, каплиці, дзвіниці та ін релігійні споруди.

Перейти до фотографій галереї

Львів є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебувають управлінський центр Римо-Католицької Церкви, а до 21 серпня 2005 і Української Греко-Католицької Церкви. Населення міста має складну конфесійну структуру. Більшість релігійних громад міста належать УГКЦ, також значні громади належать УАПЦ, УПЦ КП, РКЦ. Крім того, в місті є релігійні організації інших християнських церков.

У червні 2001 року місто відвідав Папа Римський Іван Павло II. Тут він відслужив месу за латинським обрядом і взяв участь у літургії візантійського обряду. У Львові він відвідав латинський костел, греко-католицький катедральний храм та вірменську церкву.

Галерея Старого Села

Старе Село, с. Пустомитівського району, Львівської обл., розташоване за 25 км на південний схід від Львова. Добре збережені руїни оборонного замка князів Острозьких, побудованого 1584 — 89 за участю А. Прихильного (відновлений 1642 і 1654) у стилі східно-европейського пізнього ренесансу. Замок займав значну площу, стіни (14 — 16 м висоти) завершені аттиком, оздобленим аркатурою, а фронтони башт (збережені 3) увінчані бароковою різьбою на камені.

Перейти до фотографій галереї

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Галерея Площі Ринок

Площа Ринок — площа у Львові, характерне явище для середньовічної архітетури єворпейських міст.

Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто.Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі горожани будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.

Галерея Вул.Листопадового Чину, Крушельницької

Основні вулиці: Листопадового Чину, Крушельницької
Площа: Св.Юра
Інші вулиці: Матейка, Устияновича, Новаківського, Технічна, Каменярів
Перейти до фотографій галереї

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) - держава, створена в листопаді 1918 року на частині українських земель, що входили до Австро-Угорської імперії.

- Історія

Напередодні Першої світової війни значна частина українських земель - Східна Галичина, Буковината Закарпаття - перебували у складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав. Рішучі заходи зі створення власної держави почали робити й українці на західноукраїнських землях.

Галерея вулиць Миколайчука, Щурата

Основні вулиці: Миколайчука, Щурата
Інші вулиці: Ленона, Абхазька, Студинського, Багалія, Очеретяна, Плугова, Очаківська, Космічна
Перейти до фотографій галереї

Миколайчук Іван Васильович (15 червня 1941 - 3 серпня 1987) - український актор, режисер, сценарист.

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. "Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко" - казав про Миколайчука великий Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок - "націоналіст". Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав вже посмертно.