Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Передмістя

Селище Рудно

 

Рудно (Рудне), селище міського типу (с.м.т.) Львівської області, підпорядковане Львівській міськраді, відноситься до Залізничного району Львова, розташоване за 8 км на захід від Львова.

Через селище проходить залізнична магістраль Львів-Мостиська. Існують дві залізничні станції - Рудно і Зимна Вода. На відстані 1 км проходить Львівська кільцева автомобільна дорога.

Вперше Рудно згадується в письмових джерелах XVI ст. під назвою Рушин. На території селища знайдено три поселення, що існували від епохи мезоліту (12 тис. років тому назад) до періоду Русі (XI—XII).

В Рудному є дві церкви (УГКЦ та УАПЦ), духовна семінарія (УГКЦ), середня школа №74.

Взято з

село Наварія

 

зимовий ранок в селі Наварія

Будівництво стадіону до ЄВРО-2012

Новий стадіон у Львові будується явно з пробуксовками - якихось істотних змін у будівництві вже давно не видно. І зараз це "будівництво" виглядає так само, як і пів-року тому.

Міська епіграфіка: формальна, неформальна, соціальна, транспортна.....

 

У цій групі фотографій представлені різні прояви львівської епіграфіки. Вона є однією із специфічних рис кожного міста та елементом, котрий характеризує його зовнішній вигляд. Епіграфіка включає в себе написи на металічних конструкціях, афішах, білбордах, табличках із назвами вулиць, сітілайтах, приватних оголошеннях тощо. Фактично, епіграфіка -- це фізичний прояв двох інших елементів лінгвістичного пейзажу міста -- годономії (назв вулиць) та емпоронімії (назв торговельних закладів).

Брюховичі

 

Сусідні Брюховичі постали 1444 р. над річкою Брюховицею. В 1570 р. було тут осілих кметів і загородників 16, одна корчма, десять ставів, вісім млинів і фільварок. В 1608 р. було 28 господарів, 17 загородників, двір із гумном і стайнею, корчма, сім млинів і папірня, перша у Львові фабрика паперу, до якої вжито одного з млинів. В 1792 р. Брюховичі мали 74 доми. Робили панщини кінної 928 днів, пішої — 800 днів. Коло брюховицького запусту Оссови були ломи каменю й вапняні печі; місто тримало там гірників, які працювали «за третій камінь».

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Новобудови в селі Малехів

 

Новобудови в селі Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Новобудови в селі Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську.

 

Новобудови в селі Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Село Малехів

 

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Село Малехів

 

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Село Малехів

 

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Село Малехів

 

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Картопляні поля в селі Малехів

 

Картопляні поля в селі Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Див.також: 
Село Малехів

Персенківка

 

За Стрийським парком є Персенківка. В XVII ст. вона звалася Коснерівкою, від імені міщанина Коснера, на ланах котрого була заложена. В 1687 р. дістав її у посідання львівський купець Яків Персінг, і з того часу вона має теперішнє ім'я. Персенківка стала голосна в часі українсько-польської війни в 1918—1919 рр.— велися тут завзяті бої.
На південний схід від Персенківки був фільварок Креблівка, яку заснував при кінці XIV ст. міщанин Лаврентій Кребль, власник бровару. Побіч Креблівки було село Освіча, відоме в XV ст. Але пізніше обидві оселі зникають. Мабуть, вони були знищені ворожими нападами. Освіча — це тепер частина лісу в ревірі (околиці, окрузі) Зубрі.
В цій стороні Львова колись були великі ліси, й за княжих часів, мабуть, ведено тут ловецьке господарство на велику міру. Про це свідчать назви сіл: Зубра вказує, що тут були зубри. Козільники й Сокільники — це ловецькі оселі, що доглядали козлів і пильнували соколів, яких уживано на лови.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Залізна Вода

 

Вулицею Зибликевича й Дверніцького (І. Свєнціцького) доходимо до Залізної Води, над ставком, який творить притока Сороки. Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х рр. Львів'яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста. Гостей притягала також купіль у ставку Камінського, ну й корчемна, що тут стояла. Короткий час був тут літній німецький театр Франца Краттера.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Околиці Львова біля Сокільників

 

Околиці Львова біля Сокільників. Район виїзду зі Львова по вул. Кульпарківській. Вигляд з кільцевої дороги. Це зображення було завантажене з дописом Околиці Львова в біля Сокільників.

Околиці Львова біля Сокільників

 

Околиці Львова біля Сокільників. Район виїзду зі Львова по вул. Кульпарківській. Вигляд з кільцевої дороги. Це зображення було завантажене з дописом Околиці Львова біля Сокільників.

Околиці Львова біля Сокільників

 

Околиці Львова біля Сокільників. Район виїзду зі Львова по вул. Кульпарківській. Вигляд з кільцевої дороги. Це зображення було завантажене з дописом Околиці Львова біля Сокільників.

Околиці Львова біля Сокільників

 

Околиці Львова біля Сокільників. Район виїзду зі Львова по вул. Кульпарківській. Вигляд з кільцевої дороги.

Синдикація вмісту

компания кокос отзывы ; Какая цена на шумоизоляция квартиры недорого.