Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Старий замок

До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.
Середнє місце займав тут княжий двір. За переказом, він стояв під Княжою Горою, на горбі, вище церкви св. Миколая. Тепер переходить сюди Замкова вулиця — при плануванні вирівняно терен так, що пагорб над церквою св. Миколая виглядає як рівна платформа. Але колись пагорб був вищий і звався Будельниця. Цю назву виводять від слова «будити» і здогадуються, що була тут стражнича вежа, з котрої під час небезпеки били тривогу — будили людей. Ніяких слідів укріплень із княжого двора не залишилося. З літописів про цей двір знаємо тільки те, що тут була княжа скарбниця. Король Казимир, як добув Львів 1340 р., забрав звідси княжі скарби: дві корони, престіл, висаджений золотом, княжий плащ, дорогоцінні золоті хрести й ін.
Перед княжим двором були оборонні ворота, й від них уділ ішла стрімка дорога — це теперішня вуличка Під брамкою (не існує, з'єднувала вул. Б. Хмельницького і Смерекову). Вона йшла до торговиці, місце якої вказує Старий Ринок.
Це найстарший торг Львова. Він був укріплений,— досі ще місцеві жиди називають частину Жовківської вулиці, від Краківської площі до Старого Ринку, «На мості»; був тут рів і на нім міст. На торговиці кипіло живе життя. Старий Ринок лежить при Жовкїв-ській вулиці, що колись звалася Волинською дорогою; туди йшов торговий шлях до Володимира на Волині і далі на Луцьк та Київ. З'їздилися сюди купці з усіх сторін. З Волині і з Придні-прянщини привозили хутра, шкіри, віск; з полудня, через Галич, приходили товари з Греції й Азії: шовк, східне коріння, вино; з півночі й заходу, з Німеччини і західних держав ішло сукно, вовняні матерії, полотно, металеві вироби. На Старім Ринку відбувався торг. Розкладали тут свої шатра купці з усіх сторін — греки, італійці, вірмени, татари, німці, але перше місце між усіма мали наші купці. Князі дуже дбали про розвиток міст, давали купцям окремі права й укладали для них торговельні умови з далекими державами. В XV ст. оселі біля Старого Ринку звалися «Під Гораєм». Згадується тут корчма «Брага», де, певно, купці по торзі запивали могорич.
Пам'ять про те, що Старий Ринок був колись головною торговицею Львова, перетривала цілі століття. Коли вже зріс новий Львів, заснований при Новім Ринку, тутешні міщани ще довго боронили своїх прав і старалися додержувати суперництва з новим містом. Ще в 1497 р., коли король Ян Ольбрахт хотів обмежити права старого Львова, в обороні його стало тринадцять міст Галичини, а саме: Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори і видали засвідчення, що міщани, приналежні до св. Івана (костела на Старім Ринку), «від років давно минулих, поки сягає пам'ять людей», вели без перешкоди торгівлю в цілому краю.
Під княжим двором, біля торговиці й далі стояли доми і двори міщан і бояр, серед садів та городів, між оселями, підносився кругом вінок церков і монастирів. Українці у Львові за княжих часів творили більшість населення. Про це свідчить велике число церков у різних місцях княжого Львова. Під самим княжим двором була церква св. Миколая і монастир св. Онуфрія, нижче від них церква св. Теодора, далі при Жовківській вулиці церкви св. Параскеви, Воскресення, Спаса. Недалеко церкви св. Миколая стояв невеликий костел св. Івана Хрестителя. Всі ті церкви своїм заснуванням походять, мабуть, ще з княжих часів. Місто було людним і широким, оселі його йшли аж до ріки Полтви й далі за Полтву.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Додати новий коментар

  • Допустимі HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <img>
  • Лінійки і параграфи розриваються автоматично.
  • You can use BBCode tags in the text. URLs will automatically be converted to links.
  • Адреси Веб-сторінок і адреси е-пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Insert Google Map macro.
  • You may insert videos with [video:URL]

Більше інформації про можливості форматування

CAPTCHA
Це питання дозволяє переконатися нам, що Ви є реальним відвідувачем сайту, і захищає сайт від спаму.
  __  __                              _   _         
| \/ | _ __ ___ __ _ _ __ | \ | | __ __
| |\/| | | '_ ` _ \ / _` | | '__| | \| | \ \ / /
| | | | | | | | | | | (_| | | | | |\ | \ V /
|_| |_| |_| |_| |_| \__, | |_| |_| \_| \_/
|_|
Уведіть код із схематично зображених символів.