Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Цитадель, Каліча гора

Галеря Цитаделі, Калічої гори

 

Цитадель, Каліча Гора
Вулиці: Грабовського, Колеси, Коцюбинського, Драгоманова, Каліча Гора, Глібова, Чайковського

Фотографії галереї на мапі (карті)

Цитаде́ль [франц.< італ. — маленьке місто] —

* 1) окрема захисна споруда.
* 2) Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом.

У багатьох випадках цитадель знаходилася в середині населеного пункту, але інколи на лінії оборонної межі або поруч із селищем. Спочатку вміщувала палаци правителів, культові й адміністративні будівлі, згодом використовувалась для воїнського гарнізону.

Цитадель. Вежа від Парку Культури

 

Це сама закинута вежа з комплексу Цитаделі. Потрапити до неї можна, піднявшись стежкою (досить впорядкованою, місцями навіть викладеною) зразу навпроти фонтану, що біля Парку Культури.
Вежа занедбана, проте, якби її почистити, це було би чудове місце для прогулянок та екскурсій.
На верхній частині вежі ростуть деревця. Думаю, що їхні коріння руйнують вежу.
Продовження галереї є тут http://lviv.ridne.net/node/2118

Центральна будівля Цитаделі

 

Це зображення було завантажене з дописом Центральна будівля Цитаделі. Ремонтна бригада встановила "ліфт" для швидкого спуску сміття чи будь яких інших речей у двір, з другого поверху.

Цитадель

 

Пізніше гори перейшли у власність австрійського уряду, і тут побудовано 1856 р. укріплення, звані Цитаделлю. Вони складаються з осереднього будинку, переломаного на два крила, і з чотирьох круглих бастіонів над сточищами гір. У листопаді 1918 р. Цитаделю зайняли українські війська.
Узгір'я Цитаделі опадають на південь до яру, яким пливе з Вульки один потік Сороки. Є тут два стави — Пелчинський і Паненський.

Гори Шембека, Познанська й Каліча

 

На південь від Академічної вулиці терен підноситься догори в напрямі на узгір'я Цитаделі. Це узгір'я складається з трьох гір, що колись мали свої назви: гори Шембека, або Вроновських, гори Калічої і гори Познанської.

Боротьба передміщан з містом

 

Галицькі передміщани були люди завзяті й не раз вели спори з містом, найбільше за податки, які треба було платити на міські потреби, й за шарварки для поправи доріг та валів. Найболючішим для передмістя було те, що воно не мало ніяких укріплень і в часі війни падало все жертвою ворога. На початку XVII ст. передміщани підняли сміливу думку обвести своє передмістя укріпленнями. Король Жигмонт III прийняв цю думку прихильно, й королівський інженер Аврелій Пассаротті виробив план фортифікаційної лінії. Вона мала починатися від Вовчої гори (мабуть, теперішня Стрільниця) і вести через Личаків, Рури (вул.

Синдикація вмісту