Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Кам'яниці в Ринку

Ратушева вежа валиться в 1826 р.Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Ратуша перед 1848 р.Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок. Ратуша після революції 1848 р.На ратуші почалася пожежа – вежа стала в огні, як величезний смолоскип, баня з тріскотом упала, з нею годинник і ратушеві дзвони. Згоріли також дахи і частина поверхів ратуші, а в них реєстратура, частина архіву і різні старовинні пам'ятки минувшини Львова. В 1851 р. відбудовано ратушу, але вежу полишено без бані, без закінчення, у вигляді величезного комина висотою 65 м. У ратуші серед міських установ міститься також архів Львова з багатою збіркою актів до історії міста.
Згадаємо, що у пам'ятнім дні 1 листопада 1918 р. на ратушевій вежі появився український синьо-жовтий прапор – завісив його січовий стрілець Паньківський. У листопадові дні Ринок був обставлений українськими стійками (постами). У передсінку ратуші стояли машинові кріси (кулемети).
На Ринку зберігся цілий ряд давніх кам'яниць, що надають середині міста старовинного характеру. Найгарніше збережена східна сторона. Кам'яниця ч. 2 – ріг Домініканської (Ставропігійської) вул., – двоповерхова, є типовою пам'яткою стилю пізнього ренесансу. Збудована з каменю, як всі тодішні будови, поділена на поверхи вистаючими гзимсами (карнизами), наріжні частини має з кам'яних кісток, на кожному поверсі уложених в інші узори; входові двері у різьбленім порталі, вікна у різьблених кам'яних рамах з головками ангелів. Цей дім був власністю флорентійського різьбяра, купця Роберта Бандінеллі, що 1629 р. заснував у Львові першу пошту. Пошту відсилано через «курсорів», щосуботи, у двох напрямках: на Замостя, Люблін, Варшаву, Торунь, Гданськ та на Ярослав, Ряшів, Тарнів і Краків. На бажання висилано посилки і в інші сторони. Курсорів чи поштарів було 21.
Дім ч. З, в стилі рококо XVIII ст., має стильовий балкон з постатями людей і дельфінів, що його підпирають.
Так зв. «чорний дім», ч. 4, побудований 1577 р. італійцем Петром Красовським, з усіх будов найбагатше декорований, цілий фасад зложений з тесаних кісток, портал і вікна багато різьблені, переважно рослинним орнаментом. Дім належав зразу до міщанки Софії Гонель, потім до доктора Анчевського.
Найбільша розмірами кам'яниця ч. 6 – се дім Костянтина Корнякта. Корнякт був родом з Греції, з острова Кандії, збагатився на державі цла (оренді митниць) в Галичині, вів на велику міру торгівлю вином, рибою і всякими товарами. Був жонатий з українською шляхтянкою Анною Дідушицькою. Вславився як меценат Ставропігії, поставив своїм коштом вежу Успенської церкви і каплицю Трьох Святителів. У Ринку виставив собі величавий дім. Збудував його 1580 р. італієць Петро Барбон. Кам'яниця має характер палати, значно більша, як сусідні, замість трьох вікон на поверсі має по шість. Збудована з великим смаком, без надміру прикрас, уважається найгарнішою пам'яткою львівського ренесансу. Замітний портал з корінфських колон з фестонами, що виходять із пащек левів, по боках – дві вусаті голови. Наверху кам'яниці – аттик із семи кам'яних статуй, з постаттю короля посередині. Се додаток з XVII ст. Дім перейшов пізніше у власність короля Яна Собеського. Сьогодні приміщений тут міський музей, в якому зібрано пам'ятки минувшини Львова. Помітна стара зброя, галерея портретів, цехові пам'ятки, види Львова та ін. Деякі пам'ятки тут зв'язані тісніше з українським минулим: збірка ікон, фелонів, антимінсів, різьби, чотири портрети і дві гравюри Богдана Хмельницького, портрет невідомого козака з XVII ст.
Кам'яниця ч. 8 мас купецькі емблеми і балкон в стилі цісарства. Дім ч. 9 від XIV ст.– власність римокатолицьких архієпископів. В 1405 р. і 1420 р. мешкав тут великий князь Свидригайло, відомий з пізнішого повстання проти Ягайла. Місто приймало його вином і піднесло в дари дорогу матерію. Бував тут і Ягайло. В сій кам'яниці 1673 р. помер король Михайло Вишневецький, останній нащадок українського магнатського роду, що спольщився. Кам'яниця була резиденцією архієпископів до 1844 р.
Кам'яниця «Просвіти» (Ринок, ч. 10) займає місце кількох різних домів, що тут знаходяться. Від Ринку був в XVI ст. дім львівського поета Шимоновича, позаду від Бляхарської вулиці – дім Семковичів, потім Торошевичів; між ними ще інші доми. Підземелля кам'яниці мають сліди готичної будови, партер є ренесансний, монументальна брама від Бляхарської вулиці має означений рік будови – 1695. Теперішній вид надав кам'яниці її власник, князь Станіслав Любомирський, що близько 1760 р. злучив разом ряд домів і на них вибудував палату в стилі рококо. Кам'яниця визначається стильовим аттиком з картушами, вазами, арматурою. Помітний наріжник з багатою декорацією, стіни поділені пілястрами. Кам'яницю закупило 1895 р. товариство «Просвіта» за 130 000 гульденів, і з того часу є тут осідок багатьох українських інституцій.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Додати новий коментар

  • Допустимі HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <img>
  • Лінійки і параграфи розриваються автоматично.
  • You can use BBCode tags in the text. URLs will automatically be converted to links.
  • Адреси Веб-сторінок і адреси е-пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Insert Google Map macro.
  • You may insert videos with [video:URL]

Більше інформації про можливості форматування

CAPTCHA
Це питання дозволяє переконатися нам, що Ви є реальним відвідувачем сайту, і захищає сайт від спаму.
  ____    ____    _     _   ____     ___  
| _ \ | _ \ (_) (_) | _ \ / _ \
| |_) | | |_) | | | | | | |_) | | (_) |
| __/ | __/ | | | | | _ < \__, |
|_| |_| |_| _/ | |_| \_\ /_/
|__/
Уведіть код із схематично зображених символів.