Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Просвіта

Замарстинів

 

За Полтвою є передміські села Замарстинів і Клепарів.
Замарстинів має ім'я від німця міщанина Івана Зомерштайна, який близько 1420 р. заложив тут на міських ланах першу оселю. Один із спадкоємців Зомерштайна заснував тут ще фільварки Поріче, або Заріче, й Волю, або Волицю, близько 1500 р. Пізніше Замарстинів переходив із рук до рук. З часом дістався в руки шляхти. Нові власники домагалися від замарстинівців панщини. Передміщани боронилися від цього обов'язку й доказували, що вони свобідні міщани. Але місто стало по стороні панів й хотіло присилувати передміщан до робіт на пана. Це привело Замарстинів до бунту. В 1604 р. передміщани заявили, що не підуть на роботу. Магістрат викликав їх до себе і 50 людей замкнув на кілька тижнів до в'язниці; дехто з членів міської ради погрожував, що бунтарів будуть вішати. Замарстинів вніс скаргу до короля, не допустив магістратської комісії до своїх піль, радних міста обкидано камінням.

Під Високим замком (ч.2)

 

По тій самій стороні Куркової вулиці, ближче міста, в однім з дворів була т. зв. Veteranische Hohle («Печера ветеранів»), де з початком XIX ст. відбувалися міщанські балі.
При Курковій вулиці був монастир капуцинів, заснований 1708 р., по знесенню цього ордену в 1785 р. перейшов до фpанцісканів; в 1833 р. знищений пожежею, був відбудований наново. Недалеко від монастиря знаходився величавий будинок, де розміщується бібліотека «Народного Дому», заснована 1849 р., одна з найбільших в краю, цінна старими друками й рукописами. Будинок призначений на бурсу «Народного Дому».

Вали й мури

 

Старе місто, тепер середмістя, було обведене довкола укріпленнями з валів, ровів і мурів. Ці фортифікації йшли чотирикутником,— від сходу Губернаторськими валами (Сквер між Митною і Підвальною), від півночі Скарбківською (Л. Українки) вулицею, від заходу Гетьманськими валами (пр. Свободи), від полудня вулицею Собеського (Братів Рогатинців).
Укріплення складалися з:
1) внутрішнього муру з баштами,
2) зовнішнього муру з бастіонами,
3) першого рову,
4) валів із баштами,
5) другого рову.

Кам'яниці в Ринку (ч.2)

 

Доречно подати деякі місця із статті М. Еліяшевського «Палата князів Любомирських у Львові», яку він помістив у виданні „Wiadomości Konserwatorskie" (Львів, 1925. Р. І. Ч. 7. С. 199–209). «До небагатьох львівських кам'яниць, які не тільки не попали в руїну протягом XVIII ст., але заясніли в новій стильовій одежі, належали кам'яниці Шимоновичів і Торошевичів, тепер князя Любомирського. з яких побудована палата, як про це говорять міські акти з 1770 р. Нинішній вигляд кам'яниці, особливо її партер, здеформований склеповими (крамничними) входами, виставами й вивісками, сливе не дає здогадуватися, що маємо перед собою першорядну пам'ятку, як під оглядом стилю, так і минулого.

Кам'яниці в Ринку

 

Ратушева вежа валиться в 1826 р.Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Ратуша перед 1848 р.Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок.

Українське міщанство на жовківськім передмісті

 

Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.

Синдикація вмісту

Что нужно знать о ремонте автомобиля. ; Психология отношений личностный проект отношения с людьми Психология.