Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва

Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва.
Бандера Степан Андрійович (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український націоналіст, Голова Проводу ОУН.
В 1932—1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в половині 1933 р. був призначений на становище крайового провідника ОУН і крайового коменданта УВО на ЗУЗ.
В липні 1932 р. Бандера з кількома іншими делегатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Празі (так звана Віденська Конференція, яка була найважливішим збором ОУН після основуючого конґресу).
В червні 1934 р. був ув'язнений польською поліцією і був під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 р. В кінці 1935 на початку 1936 р. відбувся процес перед окружним судом у Варшаві, в якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінено на досмертне ув'язнення. Після того він сидів у в'язницях «Święty Krzyż» («Святий Хрест») коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до вересня 1939 р. 13 вересня, коли положення польських військ на тому відтинку стало критичне в'язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися і в'язні вийшли на волю.
В першій половині січня 1940 р. Бандера прибув до Італії. Був у Римі, де станицею ОУН керував проф. Є. Онацький. Там він зустрівся з своїм братом Олександром, який жив у Римі від 1933—1934, студіював там і зробив докторат з політично-економічних наук, одружився і працював у нашій місцевій станиці.
Через те, що полковник А. Мельник не хотів поступитися в політичній і персональній площинах, у лютому 1940 р. було створено Революційний Провід ОУН, очолений Степаном Бандерою. Через рік Революційний Провід скликав II Великий Збір ОУН, на якому одноголосне вибрано головою Проводу Степана Бандеру. Під його проводом ОУН знову стає кипучою революційною організацією. Вона розбудовує організаційну мережу на Рідних Землях, творить похідні групи ОУН з того членства, що було за кордоном, і в порозумінні з прихильними українській справі німецькими військовими колами творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Перед вибухом німецько-російської війни Бандера ініціює створення Українського Національного Комітету для консолідації українських політичних сил до боротьби за державність. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові, але тому, що Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників», німці заарештували Бандеру вже кілька днів після акту проголошення віднови Української Держави. Степан Бандера був німецьким в'язнем до грудня 1944 р. Тоді з ув'язнення було звільнено його і кількох інших провідних членів ОУН. Німецьке командування бажало приєднати до своїх сил ОУН і УПА, як союзника проти Москви. Німецьку пропозицію Степан Бандера рішуче відкинув і на співпрацю не пішов.
На Крайовій ширшій нараді Проводу ОУН на Українських Землях у лютому 1945 р., що була трактована, як частина Великого Збору ОУН, обрано нове Бюро Проводу в такому складі: Бандера, Шухевич, Стецько. Цей вибір підтвердила Конференція ЗЧ ОУН 1947 р. і тоді Степан Бандера став знову Головою Проводу всієї ОУН. Як Провідник ОУН, Бандера у післявоєнний час вирішує далі продовжувати збройну боротьбу проти Москви. Він інтенсивно організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН, які втримують контакт з Краєм постійно аж до його смерти.
У 1948 р. в Закордонних Частинах ОУН витворюється опозиція, якій Степан Бандера протиставився в площині ідейній, організаційній і політичній.
В грудні 1950 р. Бандера пішов з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН. 22 серпня 1952 р. він пішов також з посту Голови Проводу всієї ОУН. Але це його рішення не було, одначе, прийняте ніякою компетентною установою ОУН і Бандера залишився надалі Провідником ОУН до своєї смерти в 1959 р.
1955 р., відбулася 5-та Конференція ЗЧ ОУН, яка наново вибрала Головою Проводу ЗЧ ОУН Степана Бандеру і з того часу знову інтенсивно поведено роботу Організації.
Читати більше про С.Бандеру.

https://cartovar.com/rubricator/rub165/