Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Привокзальна, Львівська Політехніка, Святоюрська гора, Бандери

Генерала Чупринки 52. Пам'ятка архітектури

 

За радянських часів Громадський науково-просвітницький клуб, що пізнають Всесвіт імені Ціолковського.
Житловий будинок. Початково зведені як прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського за його власним проектом у 1900—1908 роках. Скульптурне оздоблення фасадів приписують Антонію Попелю.

Церква святих Ольги і Єлизавети

 

Церква святих Ольги і Єлизавети (Костел Святої Ельжбети) — неоготичний собор у Львові, на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній).
Костел збудовано в пам'ять про популярну в народі імператрицю (цісареву) Єлизавету (Сіссі) Габсбург, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа

Пам'ятник Степану Бандері

 

Пам'ятник Степану Бандері у Львові на площі Кропивницького знаходиться біля Собору святих Єлизавети і Ольги.
Пам'ятник — фігура Степана Бандери в повний зріст заввишки 7 метрів; за нею стоятиме Стелла української державності — 30-метрова тріумфальна арка на чотирьох колонах: тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській історії. Перша опора — княжий період, друга — період козацтва, третя — період Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, четверта — сучасність України.
Загальна кошторисна вартість робіт по спорудженню - понад 8,5 млн. гривень, самої скульптури — 400 тисяч гривень.

Пам'ятник Степану Бандері у Львові у липні 2010 р.
Проект монумента затвердили після семи конкурсів в 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року.

Приміський вокзал

 

Приміський залізничний вокзал (також Львів-Приміський) — вокзал станції Львів, який обслуговує приміські поїзди Стрийського, Самбірського, Ходорівського та Мостиського напрямків.

Приміський вокзал був побудований у 1996 році на відстані близько півкілометра від Головного залізничного вокзалу на місці колишнього Чернівецького вокзалу поруч з Привокзальним ринком.

Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ

 

Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ. На відрізку від вул.Бандери до Київської. На задньому плані - Костел Св. Марії Магдалини, у якому функціонує Органний зал.
Це зображення було завантажене з дописом Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ.

Байки

 

На південь від св. Юра є середмістя, яке в 1890-х рр. називано «Новим Світом»: тоді щойно місто посувалося в ці околиці. Є тут стара оселя На Байках — назва не вияснена: історик Антін Петрушевич тлумачив її як попсоване «на балках», тобто на ярах. Ще в 1860—1870 рр. це була напівсільська оселя з хатами, вкритими соломою й гонтою, з городами, оточеними живоплотами. Тутешні передміщани займалися мулярством і городництвом, продавали ярину до міста. Дівчата з Байок славилися красою. Це передмістя почали забудовувати архітектори: українець Іван Левинський і поляк Юліян Захарієвич. Так забудувалася давня Крижова (Чупринки) вулиця (тепер Потоцького), звана так від хреста, що стояв при її кінці. Цю околицю називано в 1890-х рр. Кастелівкою. Від третього будівничого Франца частина теперішньої вул. Листопада (Коновальця) звалася Францівкою, тут була фабрика гіпсу (Звідси назва вул. Гіпсової).

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Городецький цвинтар

 

Вгорі Городецької вулиці при вул. Білинських (Смаль-Стоцького) є старий городецький цвинтар, заснований у другій половині XVII ст. З давніх пам'яток зберігся пам'ятний стовп із свята коронації ікони Богородиці у домініканів 1753 р. і кілька знищених надгробків. На цвинтарі хоронено перших митрополитів — Ангеловича, Яхимовича, Литвиновича, в 1880 р. їх перенесено на Личаківський цвинтар,— одної тільки могили Ангеловича вже не відшукано.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Історичні події

 

Св. Юр мав також драматичні моменти у своїй історії. 3 січня (в цей час різниця між юліянським і григоріянським календарями становила 10 днів) 1584 р., у перший день Різдва на церкву напали слуги латинського архієпископа Соліковського, вигнали з церкви священиків Саву й Івана, що ставали до служби божої, і ворота церковні опечатали; владика Гедеон Балабан мусив вести процес із архієпископом, і щойно по трьох тижнях було відкрито запечатані церкви. Сам Гедеон Балабан був людиною нагальної вдачі, вів боротьбу зі Ставропігією й своїм духовенством і непослушних карав, не перебираючи у способах: ченців з монастиря св.

Свято-Юрські ярмарки

 

На площі відбувався щорічно великий ярмарок, що починався за два тижні перед св. Юром (23 квітня ст. ст.) і тривав два тижні по празнику. Першу звістку про ярмарок знаємо в 1679 р. З краму, що тут продавався, згадуються глиняні горшки з Жовкни. Ставропігійське братство продавало під св. Юром свої образи. У XVIII ст. святоюрські ярмарки відбувалися два рази в році: на св. Юра й на Покрову. До найбільшого розквіту дійшли вони 1840—1850 рр. Ярмарок мав дуже оригінальний вигляд. З однієї сторони стояли довгим рядом великі вози з бондарськими виробами.

Синдикація вмісту