Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок

Вул.Валова під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Проспект Шевченка.

Проспект Шевченка. Вигляд з проспекту Свободи. Під час святкування 750-річчя Львова.

Показ кам'яних виробів - Музики. Українське народне мистецтво на вул.Валовій. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Виготовлення кам'яного виробу.

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Віктор Ющенко на пл.Ринок. Під час святкування 750-річчя Львова.

Вогні світлового шоу. Під час святкування 750-річчя Львова. Вигляд з проспекту Шевченка. This image was uploaded with the post Підсвітка Ратуші.

Королівський Арсенал. Вигляд з вул.Підвальної. This image was uploaded with the post Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал.

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.