Усе

Цитадель, Каліча Гора
Вулиці: Грабовського, Колеси, Коцюбинського, Драгоманова, Каліча Гора, Глібова, Чайковського

Фотографії галереї на мапі (карті)

Цитаде́ль [франц.< італ. — маленьке місто] —

* 1) окрема захисна споруда.
* 2) Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом.

У багатьох випадках цитадель знаходилася в середині населеного пункту, але інколи на лінії оборонної межі або поруч із селищем. Спочатку вміщувала палаци правителів, культові й адміністративні будівлі, згодом використовувалась для воїнського гарнізону.

Основні вулиці: Личаківська, Пекарська, Лисенка, Некрасова
Інші вулиці: Короленка, Вишенського, Ніжинська, Рєпіна, Круп'ярська, Збаразька, Станція Личаків, Черемшини, Чернігівська, Донцова
Перейти до фотографій галереї

Галерея Новобудов 2000-х включає будинки, при будівництві яких використовуються сучасні технології (особливо теплозбереження).
Забудови цього періоду не мають чітко вираженого мікрорайонного характеру. Вони є вкрапленнями в забудови попередніх періодів. Переважно нові будинки характеризуються підвищеною комфортністю квартир. Висота будівель є різною - переважно залежить від висоти навколишніх будівель. Найвищі будинки зараз будуються на Сихові.
Зараз розробляються плани по створенню надсучасних мікрорайонів нового (оазисного) типу, коли забудова передбачає зведення не тільки будинків-коробок (спальників), але й облаштування самого мікрорайону зонами відпочинку з належною інфраструктурою. Зокрема, такий мікрорайон планується побудувати по вул.Шевченка.

Галерея Новобудов 1970-х та хрущовок включає будинки перешого періоду інтенсивної розбудови Львова, який припадає на 1960-70-і роки.
Забудови 1960-х в народі називають "хрущовками", оскільки вони припали на час керівництва М.Хрущова. Це цегляні або (доволі часто) панельні будинки, переважно 5-и поверхові з 2-ох кімнатними квартирами. Враховуючи ненадто комфортні квартири цих будинків, їх досить часто називають "хрущобами" (як синтетичне від "хрущовка" і "трущоба"). Типові хрущовські райони Львова - це Новий Львів, Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Майорівка, Левандівка.
Забудови 1970-х характеризуються появою 9-и поверхових цегляних будинків з кращою комфортністю квартир, ніж в хрущовках. В цей час збудовано перший 9-и поверховий будинок, що розташований на перехресті вул.Городоцької та Виговського. Типові райони Львова для цієї забудови - Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Левандівка.

Основна вулиця: Т.Шевченка, Золота
Інші вулиці: Сосненка, Єрошенка, Винниця
Перейти до фотографій галереї

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Львівський університет ім.І.Франка - найстарішмй університет в Україні.

Перейти до фотографій галереї

- Заснування та рання історія Університету

20 січня 1661 р. Король Ян ІІ Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові “гідність академії і титул університету” з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. У 1758 р. польський король Август ІІІ затвердив диплом від 20 січня 1661 р., виданий Яном ІІ Казимиром. Від часу заснування і до 1773 р. Львівський університет повністю перебував під контролем єзуїтського ордену і підпорядковувався генералові єзуїтів у Римі. На чолі університету стояв ректор. Приміщення університету було поблизу Краківської вулиці в центрі Львова. Навчальний заклад будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, найбільшу у Львові друкарню.

Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Фотографії галереї на мапі (карті)

Парк ім. Івана Франка (бувший парк Костюшка)
Перший публічний парк в Україні, розташований на північно-східному схилі узгір'я, що піднімається над Львівською котловиной. Площа — 11.6 га.
Заснований парк на территорії бувших міських полів, що перебували у власності багатої міщанської сім'ї Шольц-Вольфовичів.

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Галерея Храмів Львова включає собори, церкви, костели, каплиці, дзвіниці та ін релігійні споруди.

Перейти до фотографій галереї

Львів є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебувають управлінський центр Римо-Католицької Церкви, а до 21 серпня 2005 і Української Греко-Католицької Церкви. Населення міста має складну конфесійну структуру. Більшість релігійних громад міста належать УГКЦ, також значні громади належать УАПЦ, УПЦ КП, РКЦ. Крім того, в місті є релігійні організації інших християнських церков.

У червні 2001 року місто відвідав Папа Римський Іван Павло II. Тут він відслужив месу за латинським обрядом і взяв участь у літургії візантійського обряду. У Львові він відвідав латинський костел, греко-католицький катедральний храм та вірменську церкву.