Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок

Показ кам'яних виробів - барельєфи

 

Показ кам'яних виробів - барельєфи. Українське народне мистецтво на вул.Валовій. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Виготовлення кам'яного виробу.

Показ кам'яних виробів - Музики

 

Показ кам'яних виробів - Музики. Українське народне мистецтво на вул.Валовій. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Виготовлення кам'яного виробу.

Показ ковальських міхів

 

Показ ковальських міхів. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців за міським Арсеналом. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Показ ковальського мистецтва

 

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Показ ковальського мистецтва

 

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Показ ковальського мистецтва

 

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Показ ковальського мистецтва

 

Показ ковальського мистецтва. Українське народне мистецтво на вул.Братів Рогатинців. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Показ ковальського мистецтва.

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал

 

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал

 

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

Синдикація вмісту