Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Визначні місця

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал

 

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал

 

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

Вул.Підгірна

 

Вул.Підгірна. Вигляд з пл.Старий Ринок. По сходах на дальньому плані можна піднятися на Високий Замок. This image was uploaded with the post Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської.

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської

 

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської. Вигляд з вул.Б.Хмельницького. На дальньому плані - куполи Преображенської церкви.

Див.також: 
Вул.Підгірна

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської

 

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської. Вигляд з вул.Б.Хмельницького. На дальньому плані - куполи Преображенської церкви.

Див.також: 
Вул.Підгірна
Синдикація вмісту