Привокзальна, Львівська Політехніка, Святоюрська гора, Бандери

Оздоблення головного корпусу Національного унівеситету "Львівська політехніка". This image was uploaded with the post Головний корпус Національного унівеситету "Львівська політехніка".

Оздоблення сходів перед церквою Св.Юра. This image was uploaded with the post Церква Св.Юра.

Оздоблення церкви Св.Юра. This image was uploaded with the post Церква Св.Юра.

Вул.Озаркевича. Спуск від церкви Св.Юра до вул.Городоцької. This image was uploaded with the post Церква Св.Юра.

Церква Св.Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор Св. Юра розташований серед зелені на пагорбі, домінує над містом. За традицією собор поставлений на місці дерев'яної церкви й оборонного монастиря, закладених за князя Лева бл. 1280. Після зруйнування обох цих споруд Казимиром III (1340) на тому місці була зведена мурована триапсидна, чотиристовпна церква-базиліка візантійського типу, побудована 1363–1437 архітектором Дорінґом за архимандритів Євтимія і Лаврентія (1738–1744). За митрополита Атанасія Шептицького її розібрано й 1744–1764 побудовано сучасний собор з комплексом будинків за проектом і під доглядом до 1759 архітектора Бернарда Меретина, закінчено 1764 архітектором і скульптором С.Фасінґером за митрополита Лева Шептицького. Оздоблення і розмалювання інтер'єру тривало до 1780 і далі.

Вул.О.Невського. Вигляд на 4 корпус Львівської політехніки. This image was uploaded with the post Вул.Листопадового Чину.

Олександр Невський ( *30 травня 1220 - 1263) - князь новгородський (1236-1251), великий князь володимирський з 1252. Син Ярослава Всеволодовича, правнук Юрія Долгорукого. Перемогами над шведами (Невська битва 1240, після якої одержав своє прізвисько) і тевтонськими лицарями на льоду Чудского озера (льодове побоїще 1242 - багато сучасних дослідників сумніваються в достовірності цієї події) убезпечив західні границі Русі. Умілою політикою послабив тяготи татаро-монгольського ярма.

Будинок пошти на розі вул.Карпінського та С.Бандери. Біля 1 корпусу Політехніки. Вигляд з 5 корпусу Політехніки. This image was uploaded with the post Будинок пошти на розі вул.Карпінського та С.Бандери.
Будинок пошти на розі вул.Карпінського та С.Бандери. Біля 1 корпусу Політехніки. Вигляд з 5 корпусу Політехніки. This image was uploaded with the post Будинок пошти на розі вул.Карпінського та С.Бандери.

Панорама міста з 5 корпусу Львівської політехніки. Вигляд в сторону Голоско. На передньому плані - вул.Невського. This image was uploaded with the post Корпуси Львівської політехніки.

Корпуси Львівської політехніки. Вигляд з 5 корпусу в сторону
Після загарбання Львова феодальною Польщею у 60-х рр. XIV ст., руський замок був спалений, а на Замковій збудовано кам'яний замок, який служив бастіоном польського королівства на українських землях.
Наприкінці XVIII ст. почалося розбирання мурів замку і його матеріал використовувався для будівництва нових споруд. Замкова гора докорінно змінила свій вигляд після 1869 р., коли в польських буржуазно-шляхетських колах виникла ідея насипання пагорба на честь 300 роковин Люблінської унії 1569 р., що знаменувала собою акт об'єднання Литовського великого князівства з шляхетською Польщею і встановлення панування польсько-шляхетських загарбників на правобережній і лівобережній Україні. Під час насипання пагорбу було знищено рештки Високого замку (крім невеликого відрізка стіни, який зберігся до наших днів), але під його фундаментами розкопано обгорілі дубові підвалини могутньої давньоруської споруди, знайдено багато предметів того часу. ">Високого замку.