Передмістя

Новий стадіон у Львові будується явно з пробуксовками - якихось істотних змін у будівництві вже давно не видно. І зараз це "будівництво" виглядає так само, як і пів-року тому.

Сусідні Брюховичі постали 1444 р. над річкою Брюховицею. В 1570 р. було тут осілих кметів і загородників 16, одна корчма, десять ставів, вісім млинів і фільварок. В 1608 р. було 28 господарів, 17 загородників, двір із гумном і стайнею, корчма, сім млинів і папірня, перша у Львові фабрика паперу, до якої вжито одного з млинів. В 1792 р. Брюховичі мали 74 доми. Робили панщини кінної 928 днів, пішої — 800 днів. Коло брюховицького запусту Оссови були ломи каменю й вапняні печі; місто тримало там гірників, які працювали «за третій камінь».

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську.

Новобудови в селі Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

Село Малехів. Вигляд з траси на Раву-Руську. Це зображення було завантажене з дописом Село Малехів.

За Стрийським парком є Персенківка. В XVII ст. вона звалася Коснерівкою, від імені міщанина Коснера, на ланах котрого була заложена. В 1687 р. дістав її у посідання львівський купець Яків Персінг, і з того часу вона має теперішнє ім'я. Персенківка стала голосна в часі українсько-польської війни в 1918—1919 рр.— велися тут завзяті бої.
На південний схід від Персенківки був фільварок Креблівка, яку заснував при кінці XIV ст. міщанин Лаврентій Кребль, власник бровару. Побіч Креблівки було село Освіча, відоме в XV ст. Але пізніше обидві оселі зникають. Мабуть, вони були знищені ворожими нападами. Освіча — це тепер частина лісу в ревірі (околиці, окрузі) Зубрі.
В цій стороні Львова колись були великі ліси, й за княжих часів, мабуть, ведено тут ловецьке господарство на велику міру. Про це свідчать назви сіл: Зубра вказує, що тут були зубри. Козільники й Сокільники — це ловецькі оселі, що доглядали козлів і пильнували соколів, яких уживано на лови.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

За Стрийським парком є Персенківка. В XVII ст. вона звалася Коснерівкою, від імені міщанина Коснера, на ланах котрого була заложена. В 1687 р. дістав її у посідання львівський купець Яків Персінг, і з того часу вона має теперішнє ім'я. Персенківка стала голосна в часі українсько-польської війни в 1918—1919 рр.— велися тут завзяті бої.
На південний схід від Персенківки був фільварок Креблівка, яку заснував при кінці XIV ст. міщанин Лаврентій Кребль, власник бровару. Побіч Креблівки було село Освіча, відоме в XV ст. Але пізніше обидві оселі зникають. Мабуть, вони були знищені ворожими нападами. Освіча — це тепер частина лісу в ревірі (околиці, окрузі) Зубрі.
В цій стороні Львова колись були великі ліси, й за княжих часів, мабуть, ведено тут ловецьке господарство на велику міру. Про це свідчать назви сіл: Зубра вказує, що тут були зубри. Козільники й Сокільники — це ловецькі оселі, що доглядали козлів і пильнували соколів, яких уживано на лови.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Вулицею Зибликевича й Дверніцького (І. Свєнціцького) доходимо до Залізної Води, над ставком, який творить притока Сороки. Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х рр. Львів'яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста. Гостей притягала також купіль у ставку Камінського, ну й корчемна, що тут стояла. Короткий час був тут літній німецький театр Франца Краттера.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.