Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Усе
Церква св. Теодора
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:01Церква св. Теодора, згадана вперше 1453 р., знаходилася навпроти св. Миколая, по другій стороні Волинської дороги (Жовківської вулиці), — пам'яткою по ній лишилася площа св. Теодора. Парохія св. Теодора простягалася від Краківської площі до церкви св. Параскеви. Жили тут різні ремісники-українці: шевці, кушнірі, римарі, кравці, слюсарі. Найбагатші були родини Зарудських і Рачинських. В XVI ст. парохіян числено 40 родин, у XVIII ст. число осілих міщан було всього 10, до сповіді йшло 100 осіб. Як виглядала церква в давніших часах, нічого не знаємо. В 1706 р.
Церкви, що їх уже нема
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:00Крім церков св. Миколая, Онуфрія й Параскеви, що існують і досі, в їх околиці було ще кілька церков, які не дотривали до нашого часу. Від XV ст. згадуються церкви св. Теодора й Воскресения, в XVI ст. — Преображення або Спаса, у першій половині XVII ст. постає церква Різдва Богородиці й монастирі св. Івана Богослова та Воведення Богородиці.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Церква св. Параскеви
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 20:56Церква св. Параскеви, або П'ятниці існувала вже 1443 р., заснована, може, ще в княжих часах. Теперішня будова походить з 1644 р. Збудована з каменю, виглядає на кріпку твердиню з високою вежею. Верх у вигляді бані з чотирма меншими вежечками прибудовано при реставрації 1908 р. на місце давнього шатрового покриття. Церква була збудована при підмозі молдавських воєвод, про що свідчить герб воєвод, що зображує голову вола під звіздою й короною з сонцем і місяцем побіч, вгорі шабля, скіпетр і княжа корона з написом:
Солнце, мъсяць и корона,
Сцептрум палаш оборона,
Глава в вънци и з звездою
Нотують всъм ясность твою.
Монастир св. Онуфрія
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 20:30- Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок
- Храми Львова
- Хмельницького, Жовківська
- Балабан Гедеон (Григорій)
- Мороховський Йоаким
- Острозький Костянтин Іванович
- Радкевич Арсен Антін
- Рутський Вельямин Йосиф
- Сосенко Модест
- Ставропігія
- Страсний тиждень
- Успення
- Церкви княжого Львова (І.Крип'якевич)
Друга церква, що, за переказом, походить з княжих часів,— це монастирська церква св. Онуфрія. Польський літописець XVII ст. Зиморович оповідає, що перші ченці приїхали за князя Льва і князь віддав їм в опіку ікону Богородиці, мальовану св. Лукою. Пізніше, в 1463 р., монастир обновив міщанин Степан Дропан і добув для нього королівські привілеї. Як твердять монастирські хроніки, наново побудовано монастир при допомозі князя Костянтина Івановича Острозького.
Церква св. Миколая
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 20:27З церков княжого Львова осереднє місце займала церква св. Миколая. Повз неї переходить стрімка вуличка Під брамкою; здогадуються, що в цьому місці були головні ворота до нижчих частин княжого замку. Церква св. Миколая — це, ймовірно, найстарша церква у Львові. Давня традиція каже, що вона була надвірною княжою церквою; може бути, що заснував її ще Данило або Лев, що в ній молилися князі — засновники Львова... Теперішня будова є значно змінена протягом довгих віків. Найстаршою частиною вважаються мури з гарного тесаного каміння, які відкрито під час відновлення 1924 р. Вони вказують, що церква мала план т. зв. грецького (рівнораменного) хреста.
3-D схема центральної частини Львова
Внесено кецо Tue, 10.03.2009 - 12:56Пр-т. Свободи Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Пн, 26.01.2009 - 05:32Це зображення було завантажене з дописом Пр-т. Свободи.
Пр-т. Свободи Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Пн, 26.01.2009 - 05:32Це зображення було завантажене з дописом Пр-т. Свободи.
Пр-т. Свободи Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Пн, 26.01.2009 - 05:32Це зображення було завантажене з дописом Пр-т. Свободи.
Пл. Митна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Пн, 26.01.2009 - 05:24Це зображення було завантажене з дописом Пл. Митна Художник В. Стопачинський.