Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Вали й мури

Старе місто, тепер середмістя, було обведене довкола укріпленнями з валів, ровів і мурів. Ці фортифікації йшли чотирикутником,— від сходу Губернаторськими валами (Сквер між Митною і Підвальною), від півночі Скарбківською (Л. Українки) вулицею, від заходу Гетьманськими валами (пр. Свободи), від полудня вулицею Собеського (Братів Рогатинців).
Укріплення складалися з:
1) внутрішнього муру з баштами,
2) зовнішнього муру з бастіонами,
3) першого рову,
4) валів із баштами,
5) другого рову.
Від сторони теперішніх Губернаторських валів внутрішній мур ішов лінією попри східну стіну домініканського костела, близько попри вежу Успенської церкви й далі теперішньою вуличкою За Зброївнею (Арсенальною). В цьому мурі були чотири башти: перша — римарів, друга — мулярів, поворозників, токарів, третя — невідомої назви, четверта — шевців. Перша, римарська, башта була на розі укріплень при теперішній Скарбківській вулиці: сліди сильнішої будови знати ще в мурі монастиря домініканів. Друга башта стояла там, де міський городець, навпроти Успенської церкви; в ній від 1642 р. була невелика брама, т. зв. босацька фірта, котрою йшов перехід на монастир босих кармелітів. Від цеї сторони добував місто шведський король Карло XII 1704 р. і через ту браму вдерся до міста. Пізніше на босацькій брамі стояла двоповерхова кам'яниця Полетилів, розібрана 1838 р. Третя башта збереглася частково при міськім арсеналі від вулиць За Зброївнею і Собеського, де місце її вказує стесаний бік міського арсеналу.
Між внутрішнім муром і дальшим зовнішнім стояли тут і там доми міщан. В XVI ст. поставлено тут, що й досі існує, міський арсенал (побіч «Дністра»), пізніше перебудований. У мурах цього арсеналу по 1768 р. тримали гайдамаків, засуджених на кари; командант міста Коритовський уживав їх до будови своєї кам'яниці в Ринку; звідси арсенал називає дехто «гайдамацькою тюрмою». В листопаді 1918 р. були тут склади Української Харчевої Управи — ціле Підвалля щодня займали підводи селян, що звозили туди бульбу, капусту й інші провіанти, давно не бачені у такій кількості в голодуючім австрійськім Львові.
Побіч костела домініканів в 1640-х рр. поставлено другий, королівський арсенал, як склад зброї для війни з турками, до якої готувався король Володислав IV. Це одноповерхова будова частково з тесаного каменю з бароковим фасадом від входу. Над нею стояла колись металева статуя св. Михайла. Побіч Успенської церкви на теперішнім городці стояли дві приватні кам'яниці; також і в інших місцях прибудовано офіцини домів так, що мур був майже закритий різними будовами.
Зовнішній мур ішов лінією вздовж теперішнього Підвалля, попри обидва арсенали; у цьому мурі було п'ять півколових бастіонів; з них зберігся частково тільки один, наріжний, від південного сходу, в сутеренах кам'яниці при вул. Собеського ч. 32; перед війною заложено там винярню «Під старою баштою» (тепер — кафе «Під вежею»; бастіон у підвальному приміщенні кафе).
За зовнішнім муром ішла перша фоса (рів), лінією теперішнього Підвалля; фоса була наповнена водою. Від босацької фірти ішла до валів кладка.
За фосою знаходився в а л, почасти природний, почасти штучний. На валі були чотири великі башти. Перша, королівська, стояла на розі вул. Чернецького (В. Винниченка) й Валової, там, де перед війною була військова сторожа. Друга була навпроти головного входу до колишнього намісництва. Третя, порохова башта, побудована 1554—1556 рр., збереглася досі й може служити зразком тодішніх укріплень; під час реконструкції 1925 р. відкопано частину муру, що оточував башту довкола.
По знесенню фортифікацій башта вціліла, але довгий час не використовувалася. Чули ми оповідання, що десь у 1890-х рр. магістрат офірував її нашим громадянам на український театр. На жаль, цієї оферти не прийнято. Пізніше приміщено тут склад кам'яних історичних пам'яток, з яких має постати історичний міський лапідарій; врешті порішено перенести туди міський архів і розпочато перебудову башти на цю ціль (сьогодні Будинок архітектора). Четверта башта була на валах навпроти теперішньої пожежної сторожі і творила осередок т. зв. великого белюарду, цілої системи земляних фортифікацій.
За валом ішла друга фоса, зовнішня, виповнена водою. Воду приносив потік Ортим, або Артим, що йшов від Кайзервальду (Шевченківського гаю) і плив Кармелітською (Просвіти) вулицею. Перед кам'яницею Наукового Товариства ім. Шевченка (вул. Чарнецького, ч. 24) був невеликий ставок.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Додати новий коментар

  • Допустимі HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <img>
  • Лінійки і параграфи розриваються автоматично.
  • You can use BBCode tags in the text. URLs will automatically be converted to links.
  • Адреси Веб-сторінок і адреси е-пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Insert Google Map macro.
  • You may insert videos with [video:URL]

Більше інформації про можливості форматування

CAPTCHA
Це питання дозволяє переконатися нам, що Ви є реальним відвідувачем сайту, і захищає сайт від спаму.
  __  __  __        __          _       _         
| \/ | \ \ / / _ _ | |__ | | __ _
| |\/| | \ \ /\ / / | | | | | '_ \ | | / _` |
| | | | \ V V / | |_| | | | | | | | | (_| |
|_| |_| \_/\_/ \__, | |_| |_| |_| \__, |
|___/ |_|
Уведіть код із схематично зображених символів.

Почему здесь нельзя размещать объявления о продаже автомобилей.