Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Оборонні мури

Схема Високого Замку

Усі мешканці Львова знають про гору Високий Замок. Назва цієї гори, очевидно, походить від замку, який стояв на цій горі. До нашого часу дійшов лише один фрагмент стіни пригородку середньовічного замку. Решта мурів були розібрані за часів Австрійської імперії і були використані для забудови міста та насипу копця Люблінської унії 1869 р.
Ніхто чітко не може сказати, хто першим побудував на цьому місці замок. Однак не дуже тривалі археологічні розкопки, які провів на Високому Замку львівський археолог О.Ратич у 1955-56 рр., що відбувалися до побудови споруд телецентру, підтвердили існування оборонних споруд XII-XIII ст. Очевидно, що до них мають безпосереднє відношення князь Роман та його син Данило Галицький. А Високий Замок, фрагмент стіни якого зберігся, скоріше за все не був князівським і був побудований пізніше - після захоплення Львова польським королем Казимиром.
Залишається відкритим питання розташування князівського замку - дитинця. Існує дві версії:

Вигляд Високого Замку у половині XVII ст.

 

Так виглядав Високий Замок у половині XVII ст.

Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).

Польський замок

 

Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).
Вигляд Високого Замку у половині XVII ст.Доїзд до замку ішов стрімкою доріжкою, що починалася від теперішньої вул. Синівських (Ужгородська) і йшла під теперішній копець (пагорб), нині нема з неї майже сліду. На місці, де є домик сторожа під копцем, була перша замкова брама; це була чотирикутна будова, вкрита дахом, з подвійними воротами, дубовими, окованими залізними скоблями. Перед брамою був звідний міст, що вів через рів. За брамою був менший пригородок, подвір'я для в'їзду, завдовжки 40 м, обведене муром; з цього муру невелика частина залишилася й вказує, як виглядали тодішні укріплення. Направо через другу браму, сильно укріплену, ішов перехід до великого пригородка.

Центральна будівля Цитаделі

 

Це зображення було завантажене з дописом Центральна будівля Цитаделі. Ремонтна бригада встановила "ліфт" для швидкого спуску сміття чи будь яких інших речей у двір, з другого поверху.

Люстраційний опис Високого і Низького замків

1495 р.— ЛЮСТРАЦІИНИЙ ОПИС ВИСОКОГО І НИЗЬКОГО ЗАМКІВ МІСТА ЛЬВОВА

... На перших воротах Високого замку * поставлені бомбарди, або піксиди, одна гуфниця зі знаком Одровонж, що називається півгуфниця. На бастеї біля перших воріт знаходяться такі самі зі знаком Леліва, Третя частина тарасниць зі знаком Леліва тут на самому Високому замку. Четверта знаходиться на вежі того ж замку, тобто півтарасниці також зі знаком Леліва.

Боротьба передміщан з містом

 

Галицькі передміщани були люди завзяті й не раз вели спори з містом, найбільше за податки, які треба було платити на міські потреби, й за шарварки для поправи доріг та валів. Найболючішим для передмістя було те, що воно не мало ніяких укріплень і в часі війни падало все жертвою ворога. На початку XVII ст. передміщани підняли сміливу думку обвести своє передмістя укріпленнями. Король Жигмонт III прийняв цю думку прихильно, й королівський інженер Аврелій Пассаротті виробив план фортифікаційної лінії. Вона мала починатися від Вовчої гори (мабуть, теперішня Стрільниця) і вести через Личаків, Рури (вул.

Синдикація вмісту

https://xn----42-f4dbnf0a5aorecbvqfndd2t.xn--p1ai/stroitelstvo-karkasnyix-domov.html