Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Руська вулиця (І.Крип'якевич)

Успенська церква (ч.2)

 

При головній церкві є окрема каплиця Трьох Святителів, фундації Корнякта, побудована 1590 р., обновлена 1671 р. греком Александром Балабаном. Це невелика церковця, збудована з тесаного каменю, фасад поділений трьома пілястрами на три поля, посередині портал, на краях два вікна, густо вкриті різьбою з мотивами винограду й іншими; фриз із головок і фестонів, над будовою — три високі бані. Всередині каплиця знищена реставрацією, під час якої вкрито її стіни мармуром.

Успенська церква

 

Під патронатом братства була церква Успення Богородиці. Першу вістку про неї маємо з 1399 р. Ця найдавніша церква погоріла при пожежі Львова 1527 р., братство на руїнах вибудувало нову, але вже 1547 р. мури почали розсуватися, і братство мусило приступити до ґрунтовної перебудови. Нову церкву закінчено 1559 р., будував її Петро Італієць з Люгано; значну підмогу братству дав молдавський воєвода Олександр — на честь його вмуровано таблицю над вхідними дверима, і з того часу церкву називано волоською. Але при пожежі 1571 р. Успенська церква знову погоріла. Ставропігія мусила взятися до нової будови. Розпочато її 1591 р.

Українські міщани (ч.2)

 

Руська вулиця була свідком і тріумфів, і недолі нашого міщанства. В 1539 р. святковано тут відновлення львівського владицтва. Наші міщани кільканадцять літ вели заходи, щоб добути собі єпископа, і врешті, по довгих заходах і коштах, добилися свого. Першим єпископом став Макарій Тучапський, львівський міщанин і діяльний член братства. В 1584 р. напередодні Різдва, 3 січня (в цей час різниця між юліянським і григоріянським календарями становила 10 днів), на Успенську церкву напав латинський архієпископ Соліковський, вигнав із церкви вірних, що тут зібралися, зневажив священика і врешті запечатав церкву,— таким способом хотів присилувати братство, щоб згодилося святкувати свіжозаведений григоріянський календар. По довгім процесі наші міщани змогли оборонитися, і церкву відкрито. В 1586 р. відвідав братство патріарх Єремія, надав йому нові права.

Кам'яниці при Руській вулиці (ч.2)

 

Серед домів братства були також шкільні будинки. Були тут дві школи, одна «мала шкілка», дерев'яна, обліплена глиною, друга більша, мурована. Обидві були криті гонтою, з сильними дверми, які замикано на колодку, при вікнах були віконниці і з даху йшли ринви, якими вода сходила до мурованого «ринштоку». Під школами були великі пивниці, в яких переховували овочі, вино тощо, та також винаймали їх під час ярмарків купцям на товари. Школи були обведені парканом — братство пильнувало, щоб тут було чисто, й не раз вивозило звідси гній і сміття. Про внутрішнє уладження школи знаємо небагато.

Кам'яниці при Руській вулиці

 

Протягом XVI—XVIII ст. братство забудувало цілий чотирикутник між Руською, Бляхарською і Зацерковною (тепер сквер між Домініканським костелом і будинком №9 по вул. І.Федорова) вулицями. З давніх будов не залишилося нічого, на їх місці постали нові доми при кінці XIX ст. Але знаємо, що тут були головний будинок братства, будинок друкарні, дві школи та інші прибудови.

Церковне братство - Ставропігія

 

Церковне братство при Успенській церкві постало в XV ст., від 1530-х рр. розвивало чимраз більшу діяльність, врешті 1586 р. від антіохійського патріарха Йоакима дістало підтвердження нового статуту й титул Ставропігії. До братства могли належати особи всякого стану, міщани й міщанки; вписове (вступний внесок) було 6 грошей і річна вкладка також 6 грошей, але поза тим братія давала на братські цілі добровільні пожертви і в тестаментах записували більші легати. Число членів братства в 1586 р. було всього 14, потім зросло до 50. В члени вписувалися також різні визначні люди з-поза Львова: козацькі гетьмани Ружинський, Виговський, Тетеря та інші.

Українські міщани

 

Українські міщани в давнім Львові займали невеличку дільницю при Руській вулиці.
Руська вулиця згадується під сею назвою вже в XV ст. В ті часи було тут всього 14 домів, що належали до наших міщан. В 1405 р. маємо перші імена цих міщан: Омелян, Іван, Реполуск, Гаврило, Іван Кушнір, Ленова, Гриць, Зань Кушнір, Петро, Кузьма, Васька, Улька, Матвій, Іван Бушкаль. Пізніше визначніші міщанські роди на Руській вулиці були Луцькі, Бабичі, Красовські в XVI ст., Білдяги, Добрянські, Стрілецькі — в XVII ст., Лясковські — в XVIII ст. Між ними були також греки Лангіші, Алвізи, Ізаровичі та інші.
При Руській вулиці побіч церкви Успення Богородиці знаходилися будинки Ставропігії.

Синдикація вмісту

кузовной ремонт авто