Старий Львів

Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

При Старому Ринку є невеликий костел св. Івана Хрестителя. За переказом, був це надвірний костел жінки князя Льва, Констанції, що була дочкою угорського короля Бели IV. Костел мав бути заснований 1260 р., належав до ордену домініканів, потім до вірменів-уніятів. Теперішня будова в романському стилі з 1886 р., всередині цехові образи й портрети.
Недалеко звідси, при Краківській площі, є костел Марії Сніжної. Це найдавніший парохіяльний костел у Львові, заснований німецькими міщанами ще, мабуть, за княжих часів, в XIV ст. Костел був у романському стилі, перебудований багато разів, востаннє при кінці XIX ст.

При Старому Ринку є невеликий костел св. Івана Хрестителя. За переказом, був це надвірний костел жінки князя Льва, Констанції, що була дочкою угорського короля Бели IV. Костел мав бути заснований 1260 р., належав до ордену домініканів, потім до вірменів-уніятів. Теперішня будова в романському стилі з 1886 р., всередині цехові образи й портрети.
Недалеко звідси, при Краківській площі, є костел Марії Сніжної. Це найдавніший парохіяльний костел у Львові, заснований німецькими міщанами ще, мабуть, за княжих часів, в XIV ст. Костел був у романському стилі, перебудований багато разів, востаннє при кінці XIX ст.

Коли турки стали завойовувати Вірменію, почалася звідти еміграція населення. Вірмени прийшли також до Львова. Перші вірменські поселенці появилися у Львові ще за княжих часів. Свідоцтвом цього є те, що на Підзамчі вірмени мали аж три свої церкви. Найстаршими мали бути церква й монастир св. Анни, як вважають, тут був найдавніший осідок вірменських єпископів. Церква знаходилася при теперішній Жовківській вулиці, ч. 42. Це була дуже багата церква завдяки легатам вірменських міщан.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.

Церква Різдва Богородиці заснована 1630 р. заходами підданих шляхтича Олександра Зборовського на грунті між Тарнавкою і Болонням; називано її церквою на Тарнавці. Вона стояла по правій стороні теперішньої Жовківської вулиці навпроти вул. Зборовських. Пізніше вона була перебудована й посвячена 1710 р. Церква була дерев'яна, побита гонтою, з двома вівтарями; іконостас дерев'яний, з гарними мальовилами. В порівнянні з іншими, церковця була бідна, мала тільки чотири фелони, одну срібну чашу, дещо срібних прикрас; цвинтар був опарканений, дзвіниця дерев'яна, з чотирма дзвінками; тут же резиденція священика й школа, в якій жив бакалавр зі студентами.

Церква Преображення, або Спаса вперше згадується 1539 р. Вона знаходилася десь при кінці Жовківської вулиці, її грунти доходили до Полтви. В 1743 р. церква була дерев'яна, побита гонтою. Вівтар був один, іконостас із чотирма намісними образами. Церковне начиння було бідне, всього три фелони, одна срібна чаша, дещо срібних прикрас. При церкві було братство.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Церква Воскресения Христового вперше згадується 1453 р. Вона знаходилася при теперішній Замарстинівській вулиці, по лівій стороні. В XVI ст. мала коло ЗО парохіян. Стара будова, мабуть дерев'яна, згоріла раз 1623 р., вдруге під час татарського нападу 1695 р. спалили її татари, разом із своїми трупами. Нова церква була величавої будови, ясна, з трьома верхами. Престол був один, великий, із свічниками, хрестом тощо. Іконостас дерев'яний, різьблений, мальований «старосвітською роботою» з 40 образами. Церква мала досить срібних прикрас, багаті фелони й інше начиння.