Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Старий Львів
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Це зображення було завантажене з дописом Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський.
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Це зображення було завантажене з дописом Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський.
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Вул. Театральна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:05Це зображення було завантажене з дописом Вул. Театральна Художник В. Стопачинський.
Вул. Театральна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:05Це зображення було завантажене з дописом Вул. Театральна Художник В. Стопачинський.
Вул. Театральна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:05Це зображення було завантажене з дописом Вул. Театральна Художник В. Стопачинський.
Вул. Театральна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:05Це зображення було завантажене з дописом Вул. Театральна Художник В. Стопачинський.
Вул. Театральна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:05Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Вулька
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 18.12.2008 - 10:25Далі на південь у ярах ховається Вулька (Тепер територія міського парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького). Вулька — назва зменшена від воля, означає оселю, закладену на окремих вільностях, свободах. Коли вона постала, не знаємо; зразу звалася Булькою панєнською, від ордену панєн домініканок, власністю якого була. Вулька знаходиться в ярах, де є джерельні потоки Полтви. Полтва творить тут два стави, яких назви все змінюються. Перший звався колись Полтавою, потім Бачинського, І. Альснера. Другий став звався Левицького, Маріонової, тепер зветься Світець (Басейн «Медик»), і віддавна були там купелі.
Байки
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 18.12.2008 - 10:22На південь від св. Юра є середмістя, яке в 1890-х рр. називано «Новим Світом»: тоді щойно місто посувалося в ці околиці. Є тут стара оселя На Байках — назва не вияснена: історик Антін Петрушевич тлумачив її як попсоване «на балках», тобто на ярах. Ще в 1860—1870 рр. це була напівсільська оселя з хатами, вкритими соломою й гонтою, з городами, оточеними живоплотами. Тутешні передміщани займалися мулярством і городництвом, продавали ярину до міста. Дівчата з Байок славилися красою. Це передмістя почали забудовувати архітектори: українець Іван Левинський і поляк Юліян Захарієвич. Так забудувалася давня Крижова (Чупринки) вулиця (тепер Потоцького), звана так від хреста, що стояв при її кінці. Цю околицю називано в 1890-х рр. Кастелівкою. Від третього будівничого Франца частина теперішньої вул. Листопада (Коновальця) звалася Францівкою, тут була фабрика гіпсу (Звідси назва вул. Гіпсової).
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Байки
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 18.12.2008 - 10:22На південь від св. Юра є середмістя, яке в 1890-х рр. називано «Новим Світом»: тоді щойно місто посувалося в ці околиці. Є тут стара оселя На Байках — назва не вияснена: історик Антін Петрушевич тлумачив її як попсоване «на балках», тобто на ярах. Ще в 1860—1870 рр. це була напівсільська оселя з хатами, вкритими соломою й гонтою, з городами, оточеними живоплотами. Тутешні передміщани займалися мулярством і городництвом, продавали ярину до міста. Дівчата з Байок славилися красою. Це передмістя почали забудовувати архітектори: українець Іван Левинський і поляк Юліян Захарієвич. Так забудувалася давня Крижова (Чупринки) вулиця (тепер Потоцького), звана так від хреста, що стояв при її кінці. Цю околицю називано в 1890-х рр. Кастелівкою. Від третього будівничого Франца частина теперішньої вул. Листопада (Коновальця) звалася Францівкою, тут була фабрика гіпсу (Звідси назва вул. Гіпсової).
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.