Високий Замок, Підзамче, Знесіння, Шевченківський гай (Кайзервальд)

Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Коли турки стали завойовувати Вірменію, почалася звідти еміграція населення. Вірмени прийшли також до Львова. Перші вірменські поселенці появилися у Львові ще за княжих часів. Свідоцтвом цього є те, що на Підзамчі вірмени мали аж три свої церкви. Найстаршими мали бути церква й монастир св. Анни, як вважають, тут був найдавніший осідок вірменських єпископів. Церква знаходилася при теперішній Жовківській вулиці, ч. 42. Це була дуже багата церква завдяки легатам вірменських міщан.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.

Оздоблення входу школи 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина. Старосамбірський р-н, Львівська обл. На горі - шкільний дзвоник. Це зображення було завантажене з дописом Школа 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина.

Навчальний клас школи 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина. Старосамбірський р-н, Львівська обл. Посередині - відро з прутами лози, за допомогою яких поганих учнів "заохочували" до науки. Це зображення було завантажене з дописом Школа 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина.

Шкільні парти школи 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина. Старосамбірський р-н, Львівська обл. Це зображення було завантажене з дописом Школа 1880 р. із с. Бусовисько, Бойківщина.

Вхіду у дерев'яну бойківську церкву з с.Кривки 18 ст. Це зображення було завантажене з дописом Дерев'яна бойківська церква з с.Кривки 18 ст..

Куполи дерев'яної бойківської церкви з с.Кривки 18 ст. Це зображення було завантажене з дописом Дерев'яна бойківська церква з с.Кривки 18 ст..