Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Усе
Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 20:22Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 20:22Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 20:22Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 20:22Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 20:22Вул. Широка
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 17:51
Пр-т Черв. Калини
Внесено elektron Wed, 05.11.2008 - 15:22
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини
Див.також:
Пр-т Черв. Калини 
Гора Страчення
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 21:45По північному боці Янівської вулиці тягнуться узгір'я. На початку їх, від Клепарівської вулиці, є т. зв. Гора Страчення. («Mons supplicii»), на якій від XVIII ст. виконувано звичайно засуди смерті. Після 1768 р. страчено на цьому місці гайдамацьких ватажків. В 1847 р. повішено тут польських повстанців Теофіля Вісньовського і Йосифа Капусцинського; на їх честь поставлено пам'ятник. В устах народу гора називається Гицлівською, бо в сусідстві мешкав міський гицель (Служник, який виловлював бродячих собак).
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Янівська вулиця
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 21:41Янівська вулиця починалася колись рогачкою коло костела св. Анни. При цій вулиці був костел Знайдення св. Хреста (де тепер реальність, ч. 29), по ньому залишилася назва Святохресної вулиці. Віддалення цього костела від міста мало бути таке, як віддалення Голгофи від мурів Єрусалиму. Близько 1625 р. вздовж Янівської дороги поставлено стації Христової муки. Під костелом в 1655 р. був табір московського війська, що під проводом Василя Бутурліна облягало Львів разом із Богданом Хмельницьким; москалі здерли тоді мідяну бляху з костела. Навпроти костела є старий дім, що належав у першій половині XIX ст.
Білогорща
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 21:38Городецьке передмістя розрослося незвичайно від часу, коли побудовано там залізничний двірець. Тоді постали там нові оселі Богданівка й Левандівка, в яких збирається численне українське населення. В давніх часах була відома тільки Білогорща, що звалася Білогощ. Вона згадується вперше 1356 р. як пустир, аж 1463 р. осіло тут сімох хлопів «русняків». В 1611 р. оселя мала вже 27 домів. Місто жадало від білогорщан панщини, але вони підняли бунт 1636 р., залишили село і повтікали в ліси й багна. Магістрат вислав за ними міських козаків з рушницями, і селян присилувано по послуху й панщини.
Білогорща
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 21:38Городецьке передмістя розрослося незвичайно від часу, коли побудовано там залізничний двірець. Тоді постали там нові оселі Богданівка й Левандівка, в яких збирається численне українське населення. В давніх часах була відома тільки Білогорща, що звалася Білогощ. Вона згадується вперше 1356 р. як пустир, аж 1463 р. осіло тут сімох хлопів «русняків». В 1611 р. оселя мала вже 27 домів. Місто жадало від білогорщан панщини, але вони підняли бунт 1636 р., залишили село і повтікали в ліси й багна. Магістрат вислав за ними міських козаків з рушницями, і селян присилувано по послуху й панщини.
Городецький цвинтар
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 17:54Вгорі Городецької вулиці при вул. Білинських (Смаль-Стоцького) є старий городецький цвинтар, заснований у другій половині XVII ст. З давніх пам'яток зберігся пам'ятний стовп із свята коронації ікони Богородиці у домініканів 1753 р. і кілька знищених надгробків. На цвинтарі хоронено перших митрополитів — Ангеловича, Яхимовича, Литвиновича, в 1880 р. їх перенесено на Личаківський цвинтар,— одної тільки могили Ангеловича вже не відшукано.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Городецька вулиця (ч. 2)
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 18.10.2008 - 15:36На розі Городецької й Янівської вулиць є костел св. Анни, заснований як пам'ятка першого в історії міста страйку. Челядь і хлопці з кравецького цеху, не вдоволені зі своїх майстрів, раз потайки вночі хотіли залишити Львів і податися в інші сторони. Але нічна сторожа заступила їм дорогу; дійшло до боротьби, й кількох челядників полягло на цім місці і тут їх похоронено, їхні товариші мусили вернутися до міста, а пізніше, як самі стали майстрами, на могилах убитих заснували костел 1507 р. Пізніше костел належав до августиянів, 1783 р. став парохіяльним.
