Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Усе
Галерея вулиць Коновальця, Чупринки
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 06.03.2010 - 18:18Основні вулиці: Генерала Чупринки, Коновальця, Київська
Площа: М.Шашкевича
Інші вулиці: Мельника, Єфремова, Котляревського, Новий світ, Японська
Роман Йосипович Шухевич (псевдоніми: Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін) (*30 червня 1907 р., Краковець Яворівського повіту — †5 березня 1950 р., с. Білогорща під Львовом) — член галицького крайового проводу ОУН(б), потім (з осені 1943 р.) — генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, голова Секретаріату УГВР. Загинув у бою.
Вихований під впливом ідей Визвольних Змагань у патріотичній атмосфері роду, Академічної гімназії у Львові та Пласту, Шухевич скоро включився в націоналістичні групи молоді й став у 1925 році членом УВО. З її наказу разом з Б.Підгайним виконав 19 жовтня 1926 року замах на польського куратора Львівського шкільного округу С.Собінського за денаціоналізаційну політику в українських школах.
Вивчаючи інженерію в Данціґу й у Львові, Шухевич здобув паралельно загальновійськовий вишкіл у польському війську. Але не допущений з політичних причин до іспиту в старшинській школі, доповнював знання на курсах у краю й за кордоном.
Галерея Вулиць Широка, Суботівська
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 21.09.2008 - 18:43Головні вулиці: Широка, Суботівська
Інші вулиці: Рудненська, Гніздовського, Роксоляни, Калнишевського
Галерея Львова з мого вікна
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 26.06.2008 - 13:08Львів з мого вікна - це пейзажі з вікон свого помешкання, надані глядачами львівських каналів телебачення.
Галеря Цитаделі, Калічої гори
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 24.05.2008 - 13:41Цитадель, Каліча Гора
Вулиці: Грабовського, Колеси, Коцюбинського, Драгоманова, Каліча Гора, Глібова, Чайковського
Фотографії галереї на мапі (карті)
Цитаде́ль [франц.< італ. — маленьке місто] —
* 1) окрема захисна споруда.
* 2) Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом.
У багатьох випадках цитадель знаходилася в середині населеного пункту, але інколи на лінії оборонної межі або поруч із селищем. Спочатку вміщувала палаци правителів, культові й адміністративні будівлі, згодом використовувалась для воїнського гарнізону.
Галерея Шевченківського гаю, парку Знесіння
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 31.01.2008 - 21:43Парк Шевченківський Гай, парк Знесіння
Вулиці: Чернеча гора
Фотографії галереї на мапі (карті)
Шевче́нківський гай (стара назва — Кайзервальд) — етно-парк у Львові. Офіційна назва — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (адреса музею — вул. Чернеча гора, 1).
Галерея Вулиці Личаківська
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 22.08.2007 - 16:19Основні вулиці: Личаківська, Пекарська, Лисенка, Некрасова
Інші вулиці: Короленка, Вишенського, Ніжинська, Рєпіна, Круп'ярська, Збаразька, Станція Личаків, Черемшини, Чернігівська, Донцова
Перейти до фотографій галереї
Галерея Собору Св.Юра
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 14:10Собор Св.Юра. Перейти до фотографій галереї
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Складається з бароккового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).
Галерея Новобудов 2000-х
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 11:28Галерея Новобудов 2000-х включає будинки, при будівництві яких використовуються сучасні технології (особливо теплозбереження).
Забудови цього періоду не мають чітко вираженого мікрорайонного характеру. Вони є вкрапленнями в забудови попередніх періодів. Переважно нові будинки характеризуються підвищеною комфортністю квартир. Висота будівель є різною - переважно залежить від висоти навколишніх будівель. Найвищі будинки зараз будуються на Сихові.
Зараз розробляються плани по створенню надсучасних мікрорайонів нового (оазисного) типу, коли забудова передбачає зведення не тільки будинків-коробок (спальників), але й облаштування самого мікрорайону зонами відпочинку з належною інфраструктурою. Зокрема, такий мікрорайон планується побудувати по вул.Шевченка.
Галерея Новобудов 1980-90-х
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 11:09Галерея Новобудов 1980-90-х включає будинки другого періоду інтенсивної розбудови Львова, який припадає на 1980-і - поч.90-х років.
Забудови цього періоду характеризуються 9-и, 10-и, 14-и, 16-и поверхових будинків з кращою комфортністю квартир, ніж в попередні періоди. В цей час збудовано найвищий до останнього часу 16-и поверховий житловий будинок, який розташований на перехресті вул.Пасічної та Дж.Вашингтона. Більшість будинків будуються за допомогою панельних блоків, хоча доволі часто будівництво ведеться за допомогою цегли.
Типовими райони Львова для цієї забудови - Наукова, Патона-Ряшівська, Сихів, Рясне, 700-річчя (тепер проспект Чорновола), Топольна (тепер Мазепи), Пасічна, Стрийська (до автовокзалу).
Галерея Новобудов 1970-х та хрущовок
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 10:48Галерея Новобудов 1970-х та хрущовок включає будинки перешого періоду інтенсивної розбудови Львова, який припадає на 1960-70-і роки.
Забудови 1960-х в народі називають "хрущовками", оскільки вони припали на час керівництва М.Хрущова. Це цегляні або (доволі часто) панельні будинки, переважно 5-и поверхові з 2-ох кімнатними квартирами. Враховуючи ненадто комфортні квартири цих будинків, їх досить часто називають "хрущобами" (як синтетичне від "хрущовка" і "трущоба"). Типові хрущовські райони Львова - це Новий Львів, Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Майорівка, Левандівка.
Забудови 1970-х характеризуються появою 9-и поверхових цегляних будинків з кращою комфортністю квартир, ніж в хрущовках. В цей час збудовано перший 9-и поверховий будинок, що розташований на перехресті вул.Городоцької та Виговського. Типові райони Львова для цієї забудови - Артема (тепер Володимира Великого), Любінська-Терешкова (тепер Любінська-Виговського), Левандівка.
Галерея Спортивних споруд
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 10:37Галерея Спортивних споруд включає стадіони, спортивні комплекси, спортивні майданчики та манежі, футбольні поля, баскетбольні та гандбольні майданчики, басейни, тенісні корти, іподром, поля для стрільби з лука та ін.
Галерея Старих фото
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 10.05.2007 - 10:32Галерея Старих фото включає старі (чорно-білі) світлини (фотографії) про Львів, а також фото старовинних гравюр, рисунків, малюнків, креслень, схем, планів тощо.
Сихів
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 09.05.2007 - 22:51Сихів — мікрорайон міста Львова, давніше приміське село.
Уперше село Сихів згадується у джерелах під 1409 р., коли Петро Влодкович (Влодек) з Храбинович придбав його у Івана Русина та дружини його Оксани за 50 кіп грошей. У 1411 р. Петро Влодкович продав Сихів Іванові з Зубри за 60 кіп грошей та коня, вартістю 4 копи.
У 1507 р. райці міста Львова придбали за 200 гривень у Івана та Петронели Сокільницьких четверту частину Зубри і половину Сихова, у 1509 р. у Яна Яцимірського за 200 гривень - другу чверть Зубри та іншу половину Сихова . Також у Дзерслава Вільчка за 420 гривень було придбано у 1508 р. іншe половину Зубри. Таким чином Сихів і Зубра стали приміськими селами. У 1525 р. вони отримали магдебурзьке право. Сихів перебував у власності Львова до XX ст.
Селище Рудно
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 07.05.2007 - 10:24Рудно (Рудне), селище міського типу (с.м.т.) Львівської області, підпорядковане Львівській міськраді, відноситься до Залізничного району Львова, розташоване за 8 км на захід від Львова.
Через селище проходить залізнична магістраль Львів-Мостиська. Існують дві залізничні станції - Рудно і Зимна Вода. На відстані 1 км проходить Львівська кільцева автомобільна дорога.
Вперше Рудно згадується в письмових джерелах XVI ст. під назвою Рушин. На території селища знайдено три поселення, що існували від епохи мезоліту (12 тис. років тому назад) до періоду Русі (XI—XII).
В Рудному є дві церкви (УГКЦ та УАПЦ), духовна семінарія (УГКЦ), середня школа №74.
Парки Львова
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 12.04.2007 - 13:48Парк - це спеціальна обмежена територія природня, чи штучна, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.
Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.
Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в раннб епоху зародилося паркове мистецтво в Китаї.
В епоху бароко особливо бурхливим почався розвиток паркового мистецтва у Франції. В цей час парки з'являються і в Україні.
Галерея вулиць Т.Шевченка, Золота
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 21.03.2007 - 14:16Основна вулиця: Т.Шевченка, Золота
Інші вулиці: Сосненка, Єрошенка, Винниця
Перейти до фотографій галереї
Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.
Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.
- Дитинство
Галерея проспекту Свободи
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 19.03.2007 - 23:39Основна вулиця: проспект Свободи
Площі: Підкови, Міцкевича
Пам'ятники: Т.Шевченку, А.Міцкевичу
Оперний театр, стометрівка
Проспект Свободи — центральна вулиця Львова, одна з найкрасивіших і престижніших в місті, епіцентр ділового і культурного життя. В архітектурі проспекту Свободи переплелись риси сецесії і еклектики, що живиться історичними стилями класицизму, неоренесансу і бароко. Загальна довжина проспекту складає близько 350 метрів. З південної сторони він обмежений площею Міцкевича, а з північної сторони — вулицею Городоцькою, за якою проспект Свободи переходить в проспект Вячеслава Чорновола (бувша вул.700-річчя Львова.
Галерея Львівського університету ім.І.Франка
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 06.03.2007 - 00:26Львівський університет ім.І.Франка - найстарішмй університет в Україні.
- Заснування та рання історія Університету
20 січня 1661 р. Король Ян ІІ Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові “гідність академії і титул університету” з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. У 1758 р. польський король Август ІІІ затвердив диплом від 20 січня 1661 р., виданий Яном ІІ Казимиром. Від часу заснування і до 1773 р. Львівський університет повністю перебував під контролем єзуїтського ордену і підпорядковувався генералові єзуїтів у Римі. На чолі університету стояв ректор. Приміщення університету було поблизу Краківської вулиці в центрі Львова. Навчальний заклад будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, найбільшу у Львові друкарню.
Галерея Львівської політехніки
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 06.03.2007 - 00:23Львівська Політехніка — найстарiший вищий технiчний навчальний заклад України (заснований 1844 року)
«Львівська Політехніка» — один з провідних вузів країни. Сьогодні готує фахівців за такими спеціальностями гірничого профілю: інженерна геодезія, астрономогеодезія, фотограмметрія, геоінформаційні системи та технології, космічна геодезія та ін.
У 2000 р. «Львівська політехніка» набула статусу Національного університету.
Основні наукові напрямки: приладобудування, комп'ютерні науки, інформаційні технології і програми, електроніка, радіоелектроніка і телекомунікації, автоматизовані системи, машинобудування, електромеханіка, енергетика, геодезія і аерокосмічне знімання, будівництво і архітектура, хімія і хімічна технологія, екологія.
Галерея проспекту Т.Шевченка
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 06.03.2007 - 00:16Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)
Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.
Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.
- Дитинство
Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.
