Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Старі фото

Галерея Старих фото

 

Галерея Старих фото включає старі (чорно-білі) світлини (фотографії) про Львів, а також фото старовинних гравюр, рисунків, малюнків, креслень, схем, планів тощо.

Перейти до фотографій галереї

Вигляд Високого Замку у половині XVII ст.

 

Так виглядав Високий Замок у половині XVII ст.

Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).

Ратушева вежа валиться в 1826 р.

 

Ратушева вежа валиться в 1826 р. З гравюри на металі. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.

Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.

Ратуша перед 1848 р.

 

Ратуша перед 1848 р. З літографії К. Ауера. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.

Катастрофа 14 липня 1826 р., коли стара ратушева вежа завалилася, дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості...

Читати більше про Перебудову ратуші

Давня львівська ратуша

 
Давня львівська ратуша. Рис. Ю. Глоговського з початку XIX ст. Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення.

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС"

 

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Ботвіна (тепер Куліша). This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС"

 

Старий ЦУМ - тепер Торговий центр "МАГНУС". Вигляд з вул.Городоцької. This image was uploaded with the post Торговий центр "МАГНУС".

План Високого Замку

 

План Високого Замку:
A — пригородок, B — більше подвір'я, C — мешкальна будова, D — менше подвір'я.
a — надвірна виїзна брама, b — внутрішня брама, c — ворота, d — башти, e — шляхетська вежа, f — вежа «драбів», g — мешкання бурграфа, h — дім «драбів», i — кухня і пекарня, j — криниця.
This image was uploaded with the post Вигляд Високого Замку у половині XVII ст..

Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст.

 

Княжа гора, Високий Замок, Гора Лева, Високий Замок поч. XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Частина репродукції з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
This image was uploaded with the post Найстарший вид міста Львова початку XVII ст..
В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.

Найстарший вид міста Львова початку XVII ст.

 

Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).

Іван Крип'якевич

 

Іван Петрович Крип'якевич (25 червня 1886, Львів — 21 квітня 1967, там же) — історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та Б. Хмельницького, ряду підручників з історії України.

Н. у м. Львові у сім'ї священика. В 1904—09 навчався на філософському ф-ті Львівського університету. В студенські роки брав активну участь в боротьбі за український університет, займався культурно-освітньою діяльністю, в 1908 організував «Просвітній кружок», тісно співпрацював з «Просвітою». Наукову діяльність розпочав під керівництвом М.Грушевського, став одним з найвидатніших його учнів. З 1905 почав друкувати свої наукові статті у періодичному виданні Наукового Товариства ім. Т.Шевченка — «Записки НТШ» (з 1934 — редактор). У 1911 захистив докторську дисертацію та тему «Козаччина і Баторієві вольності», і незабаром був обраний дійсним членом НТШ. Викладав історію в Академічній гімназії у Львові (1912—14), згодом — в гімназіях Рогатина і Жовкви. Багато співпрацював в українських періодичних виданнях, що видавалися в Західній Україні — «Письма з Просвіти», «Молода Україна», «Літературно-Науковий Вісник» та багатьох ін., редагував журнал «Дзвіночок» (1911—14) та «Ілюстрована Україна» (1913—14).

Історичні проходи по Львові

 

На нашому сайті опубліковано історичні мандрівки за книгою Івана Крип'якевича "Історичні проходи по Львові" (Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.).
"Історичні проходи по Львові" - це історико-краєзнавча праця видатного українського вченого, вперше видана у 1932 р. Вона знайомить з цікавими сторінками давнього минулого Львова, з найважливішими подіями, які відбувалися в місті протягом XIII-XIX ст. і першої третини XX ст.
Книга складається з таких розділів:

  1. Княжий город
  2. Високий Замок
  3. Ринок
  4. Руська вулиця
  5. Середмістя
  6. Довкола середмістя
  7. Личаків
  8. Галицьке передмістя
  9. Від Полтви до Єзуїтського парку
  10. Св.Юра, Городецька й Янівська вулиці
  11. Церкви княжого Львова
  12. Замарстинів, Клепарів, Голоско, Брюховичі
  13. Список пояснень
Див.також: 
Іван Крип'якевич
Синдикація вмісту

bestdissertations.com