Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Про обмеження прав міщан русинів (українців)

1525 р., лютого 18. — ДЕКРЕТ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СІГІЗМУНДА І ПРО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ МІЩАН РУСИНІВ (УКРАЇНЦІВ)

... * Ми, Сігізмунд... **, сповіщаємо цим декретом усім, кому це потрібно, що минулого року, коли ми були у Львові, міщани руської віри цього нашого міста Львова, яких тут чимало, а саме ті, що сидять на тому ж праві, і ті самі, які нарівні з іншими міщанами, жителями цього міста, несуть міські тягарі, скаржилися нам, що зазнають з боку бурмистра і райців згаданого міста перешкод у купуванні й набуванні будинків, розташованих поза їхньою вулицею, в триманні корчм і в торгівлі та шинкарюванні вином і пивом, у продажу інших подібних речей у відтинанні на лікті тканин, а також, що забороняють їм виконувати ремесло і належати до цехів і не допускають їх до них з великою їхньої втратою, шкодою і приниженням ***.

Оскільки, з другого боку, самі райці й міщани католицької, або римської, віри докладно виклали свої важливі причини та серйозні підстави, чому вони це робили, ми, зайняті іншими, більшими турботами і справами, не змогли тих суперечок відповідно розглянути і вирішити, і відклали та передали той же спір на розгляд Генерального сейму нашого королівства. Згаданим сторонам, які повинні з'явитися перед нами на цьому сеймі, ми призначили певний термін. Коли він надійшов, з'явилися згадані сторони перед нами та наново представили нам свої обопільні скарги і докази. Ми разом з нашими порадниками, зібраними на цьому сеймі, розглянули докладно і належно скарги та докази згаданих сторін, ті й інші, висловлені і наведені перед нами як у Львові, так і на цьому сеймі. Також ми довідалися, що з давніх часів наші попередники нічого в згаданих справах ніколи не змінювали та нічого нового не ввели на користь вищезгаданих львівських міщан грецького, або руського, обряду, тому, враховуючи думку наших порадників, ми вирішили і цим листом постановляємо, що ті львівські міщани грецького, або руського, обряду повинні бути задоволені своєю територією і вулицями, призначеними з давніх часів там, у Львові, для їх будинків і мешкань, проте не можуть і зовсім не повинні займатися купівлею, набуванням та посіданням інших будинків, що містяться в інших місцях і вулицях, в яких раніше не проживали ні вони, ні їх попередники. Також залишаємо їх назавжди в однаковій мірі при давньому звичаї і забороні, якої дотримувалися досі у згаданому нашому місті Львові, щоб не приймати їх і не допускати до будь-яких цехів і ремесел, щоб вони не шинкарювали ніякими напоями та не відрізували лікті і не продавали тканин, але щоб шукали вільно для себе прожитку і збільшення свого майна в дозволених їм віддавна заняттях. Проте ці ж райці та інші львівські міщани католицького обряду не повинні їм робити жодних труднощів і кривд ні в цих, ні в інших їх давніх заняттях, але відповідно до цього нашого декрету ставитися до них з сусідською любов'ю і прихильністю, бо справа збереження взаємного миру і згоди є справедливою.
Для підтвердження цього нашого листа завішується на ньому наша печатка.
Зроблено і дано на засіданні Пйотрківського сейму королівства найближчої п'ятниці після свята Св. Валентина року божого 1525**** нашого панування 19-го року.
… ***** Речі Посполитої віце-канцлер… ***** Реляція всечасного в Христі панотця Петра, краківського та познанського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.

* Пропущено вступний протокол запису декрету у актову книгу Львівського городського суду.
** Пропущено текст повного титулу короля.
*** У центральній частині міста православним русинам (тобто українцям) і грекам дозволялося мати власні будинки лише в межах невеликого кварталу (вул. Руська і прилеглі провулки), тому основна частина руського (українського) населення проживала на передмістях, особливо в найстарішій дільниці міста — Підзамчі. Некатоликів, в тому числі українців, не допускали до більшості цехів, забороняли роздрібний продаж тканин («на лікті»). Звертання зі скаргами до королівської адміністрації не тільки не допомагало, але й навпаки, призводило до юридичного закріплення утисків, впроваджених магістратом міста.
**** У 1525 р. «найближча п'ятниця після свята Св. Валентна» припадає на 18 лютого. Цей день збігається з часом роботи Пйотрківського сейму, який закінчився 24 лютого 1525 р.
***** Одне слово не розшифроване.

Додати новий коментар

  • Допустимі HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <img>
  • Лінійки і параграфи розриваються автоматично.
  • You can use BBCode tags in the text. URLs will automatically be converted to links.
  • Адреси Веб-сторінок і адреси е-пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Insert Google Map macro.
  • You may insert videos with [video:URL]

Більше інформації про можливості форматування

CAPTCHA
Це питання дозволяє переконатися нам, що Ви є реальним відвідувачем сайту, і захищає сайт від спаму.
  _          _      _      ____           _____ 
| | __ | | / \ | _ \ ___ |___ /
| |/ / _ | | / _ \ | |_) | / __| |_ \
| < | |_| | / ___ \ | __/ | (__ ___) |
|_|\_\ \___/ /_/ \_\ |_| \___| |____/
Уведіть код із схематично зображених символів.