Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Річ Посполита – 16 ст.

Про дозвіл Івану Федорову наймати підмайстрів для виконання столярських робіт у друкарні

1573 р., січня 26 — УХВАЛА УРЯДУ РАДИ МІСТА ЛЬВОВА З ДОЗВОЛОМ ДРУКАРЕВІ ІВАНУ ФЕДОРОВУ НАЙМАТИ ПІДМАЙСТРІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОЛЯРСЬКИХ РОБІТ У ДРУКАРНІ
Ухвала [в справі] між друкарем і столярами.
За львівською раєцькою ухвалою друкар Іван не може тримати підмайстрів столярського ремесла і виконувати будь-яку роботу, належну до їх ремесла, але може, у разі необхідності, наймати собі на роботу підмайстрів від столярів і виконувати роботу разом з ними. При цьому застерігається, що коли підмайстер стане друкарем і зможе виготовляти собі речі, необхідні для цього ремесла, то може це зробити без перешкод.
Діялося, як вище.

Статут львівського цеху мулярів і каменярів

1572 р., квітня 14.— СТАТУТ ЛЬВІВСЬКОГО ЦЕХУ МУЛЯРІВ І КАМЕНЯРІВ

Ми, райці міста Львова, цим доводимо до відома всіх взагалі і кожного зокрема, кому про це належить знати тепер і на майбутні часи. Прийшовши особисто до нашого раєцького уряду, славетні й чесні майстри муляри і каменяри, львівські громадяни, прізвища яких подано нижче, заявили, що за взаємною згодою і порозумінням між собою домовилися про порядок своєї роботи у цьому місті Львові і бажають його мати тепер і на майбутнє, на зразок інших ремесел, з певними затвердженими правами.
Вони просили нас, щоб ми, згідно з стародавніми правами і привілеями цього міста, перш за все для хвали і честі найвищого і найдобрішого господа, а також для спільного добра того ж міста дозволили заснувати для вже згаданої їхньої мулярської і каменярської роботи братство або цех, а щоб ми тим самим записали і належно затвердили певні положення, які вони нам згідно з звичаєм запропонували на письмі. Зміст тих положень такий:
1. Як стати майстром.

Інвентарний опис львівських підміських сіл

1546 р., липня 9 *.— ІНВЕНТАРНИЙ ОПИС ЛЬВІВСЬКИХ ПІДМІСЬКИХ СІЛ ЗАМАРСТИНОВА, ВОЛИЦІ Й ПОРІЧЧЯ, СКЛАДЕНИЙ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ЇХ В ОРЕНДУ ГАВРИЛОВІ АВЕДИКУ І ЗАСВІДЧЕНИЙ РУСЬКИМ ВОЄВОДОЮ ЄРОШМОМ СИНЯВСЬКИМ

…** Найперше піддані села Замарстинова: Яцько, Вавринепь, Станіслав син Якова, Гайда Іванко, Панас, Станіслав Стахера, Шатан, Бкович, Гайда другий син Чупила, Солтис, Симонович, Васько, Одесько, Татко Яків, Валек Кравець, Станіслав Кравець, Кушко, Крепка.
Ці всі сидять на землі. Усіх цих підданих 18. Між тими людьми є дев'ять чоловік, що сидять на півланах, а ті, хто має луку, дають чиншу по 24 гроші. Один чоловік сидить на чверті лану, платить чиншу 12 грошів. Вісім чоловік, котрі теж сидять на півланах, але не мають луки, платять чиншу по 12 грошів. Ті всі дають по дві курки на святого Мартина ***.

Опис пожежі міста Львова 1527 р.

1527 р., червня 3.— ОПИС ПОЖЕЖІ МІСТА ЛЬВОВА НЕВІДОМОГО АВТОРА

Описую сумну та злощасну подію нашого прекрасного славнозвісного міста, жалюгідну й навіть довговічну Із-за болю руїну, яку треба оплакувати через безпощадність цієї пожежі. Адже тисяча п'ятсот двадцять сьомого року в понеділок після свята Вознесення господнього, о двадцять третій годині, несподівано з броваря дому якогось-то Григорія Шолтиса з Клепарова, що стояв напроти монастиря францисканів, на вулиці Пекарів *, яка лежала поруч, вибухла величезна й раптова пожежа.

Про обмеження прав міщан русинів (українців)

1525 р., лютого 18. — ДЕКРЕТ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СІГІЗМУНДА І ПРО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ МІЩАН РУСИНІВ (УКРАЇНЦІВ)

... * Ми, Сігізмунд... **, сповіщаємо цим декретом усім, кому це потрібно, що минулого року, коли ми були у Львові, міщани руської віри цього нашого міста Львова, яких тут чимало, а саме ті, що сидять на тому ж праві, і ті самі, які нарівні з іншими міщанами, жителями цього міста, несуть міські тягарі, скаржилися нам, що зазнають з боку бурмистра і райців згаданого міста перешкод у купуванні й набуванні будинків, розташованих поза їхньою вулицею, в триманні корчм і в торгівлі та шинкарюванні вином і пивом, у продажу інших подібних речей у відтинанні на лікті тканин, а також, що забороняють їм виконувати ремесло і належати до цехів і не допускають їх до них з великою їхньої втратою, шкодою і приниженням ***.

Про будову кравецьким цехом костелу Св.Анни

1507 р. * — УРИВОК З «ХРОНІКИ ЛЬВОВА» ВАРФОЛОМІЯ ЗИМОРОВИЧА ПРО ВТЕЧУ ПОВСТАЛИХ КРАВЕЦЬКИХ УЧНІВ ВІД СВОЇХ МАЙСТРІВ, ЇХ КРИВАВУ СУТИЧКУ З МІСЬКОЮ СТОРОЖЕЮ І БУДОВУ КРАВЕЦЬКИМ ЦЕХОМ КОСТЬОЛУ св. АННИ НА ПАМ'ЯТЬ ПРО ЦЮ ПОДІЮ

...Будується костьол святої Анни храм присвячений імені святої Анни, матері богородиці діви, на границі дільниці, розташованої проти західної частини Краківської дільниці. Початок його зв'язаний із скорботним випадком.
Новаки кравецького ремесла, покинувши своїх майстрів, виходили тудою у світ. Проте, коли зустрілися тут з нічними ратушевими сторожами, вступили легковажно в бійку, бо ремісники цієї категорії надзвичайно бундючні. Декілька з них під час втечі загинуло від ціпів сторожі, зубатих та гострих, неначе голки їжака.

Синдикація вмісту