Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Старий Львів

Вул.Русових

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:27

Вул.Русових. Вигляд від перехрестя з вул.Бандери і Антоновича. Це зображення було завантажене з дописом Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника.

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Додати новий коментар

Ориґінальний балкон на вул.Русових

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:27

Ориґінальний балкон на вул.Русових. Це зображення було завантажене з дописом Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника.

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Київська

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:23

Вул.Антоновича. Вигляд від перехрестя з вул.Бандери і Русових. Це зображення було завантажене з дописом Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника.
Вул.Антоновича. Вигляд від перехрестя з вул.Бандери і Русових. Це зображення було завантажене з дописом Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника.

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Додати новий коментар

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Київська

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:23

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Додати новий коментар

Вул.Антоновича

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:23

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Додати новий коментар

Вул.Антоновича

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 15:23

Див.також:

Вул.Антоновича на перехресті з вул.Мельника

Додати новий коментар

Звичаї Личакова (ч.2)

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:25

Личаків був колись відомий різного роду авантурниками. Так, наприклад, славним був близько 1848 р. муляр Куба Пельц; він був середнього зросту, присадкуватий, але відзначався великою силою, й кожної суботи, по виплаті, підпивши, робив на передмістю галабурди; раз у бійці повкидав до криниці, головою вділ, дев'ятьох гренадерів. Його переміг врешті на якійсь забаві Каспер Смоленський. Потім «королем Личакова» став Антін Плєцьон, різник і пачкар (контрабандист), що воював з акцизними сторожами й поліціянтами. Інший різник, Грінер, відзначався також великою силою, головою вибивав двері і брав участь в атлетичних змаганнях у цирку.

Звичаї Личакова

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:23

Давні мешканці Личакова відзначалися своєрідною вдачею й звичаями. Вони були частково українці, частково поляки. Ці останні мали свою колонію на Мазурівці побіч Личаківського цвинтаря. Довгі часи у личаков'ян утрималися давні передміщанські убрання: чоловіки в будні дні ходили у коротких спенцерах (Куртках, кафтанах), у споднях до чобіт з високими халявами, у темно-синій камізельці, з хустиною на шиї й шапкою (т. зв. саделком) з дашком. З кишені виставала кольорова хустка до носа. У святочні дні вбиралися в темно-синю капоту (чоловічий верхній довгий одяг) й деколи циліндр. Зимою носили баранячі кожушки, короткі або довгі.

Личаківський цвинтар

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:17

Личаківський цвинтар, популярно званий «пісками», існував уже в XVI ст.; тоді хоронено тут померлих на пошесні недуги. При кінці XVIII ст., коли знесено цвинтарі коло церков, відкрито тут кладовище для всіх. Найстарша частина цвинтаря є на горбку біля альтани, там є пам'ятники з кінця XVIII ст. Пізніше цвинтар поширювано; востаннє під час війни, коли постало воєнне кладовище.

Цетнерівка

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:15

Другим, старшим на ціле століття парком є Цетнерівка, де тепер новий ботанічний сад. Засновником його при кінці XVIII ст. був Ігнатій Цетнер, воєвода белзький. Це був багатий магнат, що любувався у мистецтві, збирав старі книги, монети, ритвини (гравюри), мінерали, фауну, а найбільше любив ботаніку. Тут, під лісом, він побудував палату і при ній над ставом заснував великий сад. Цетнер був аматором-городником, сам порався коло грядок та плекав квіти і при своїй садибі виплекав чудові городи й величавий парк.

Личаківський парк

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:12

До половини XIX ст. цілий Личаків мав вигляд справжнього передмістя, наполовину села. Було багато садів та городів, бічні вулички йшли серед дерев і живоплотів, обійстя були обведені штахетами або парканами. Тут і там стояли показніші двірки, найповажніша з яких — палата Вишневецьких (де тепер заклад глухонімих). А то були малі домики, вкриті гонтою, на поверсі мали вікна під дашком, т. зв. фаціятки. Досі ще залишилися останки таких домиків (наприклад, Личаківська вулиця, ч. 59). Були й хати з солом'яною стріхою; остання перетривала до початку 1900-х рр., стояла вдолі під Личаківським двірцем.

Костели

Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 20.01.2008 - 14:09

Личаків мав кілька римо-католицьких костелів і монастирів. Найближче міста коло Цлової (Митної) площі є костел кларисок (св. Клари), побудований на початку XVIII ст. у бароковому стилі; будинки займає цловий уряд. Костел с в. Лаврентія побудовано 1539 р. В цьому місці один міщанин мав сад і при ньому кілька гарних дубів. На однім дубі був образ св. Лаврентія, дуже почитаний народом. Міський уряд боявся, щоб не виглядало, немов люди поганським звичаєм почитають дуба, й побудував тут дерев'яний костел, потім поставлено муровану будову. Пізніше осіли тут боніфратри, або милосердні браття, й утримували тут шпиталь, чи радше захист для подорожніх.