Усе

Вул.Коцюбинського. Вигляд в сторону вул.І.Франка.

Адміністративна будівля Львівводоканалу. По вул.Зелена, 64.

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка.
Це зображення було завантажене з дописом Різдвяна шопка на площі Ринок.

Усі Різдвяні свята перед входом до міської ради стояла велика дерев'яна шопка.
Це зображення було завантажене з дописом Різдвяна шопка на площі Ринок.

Новий світлофор біля супермаркета Арсен по вул.Патона. Це зображення було завантажене з дописом Новий світлофор біля супермаркета Арсен по вул.Патона.

Новий світлофор біля супермаркета Арсен по вул.Патона. Це зображення було завантажене з дописом Новий світлофор біля супермаркета Арсен по вул.Патона.

Новий супермаркет Арсен по вул.Патона. Це зображення було завантажене з дописом Новий супермаркет Арсен по вул.Патона.

Чортівська Скала, одна з найвищих піднесень в околиці Львова, видна з далеких місць, але зблизька захована в лісі. Прогульковців притягають туди великі звалища каміння, пісковика, фантастично уложені. Легенда каже, що чорт хотів завалити церкву св. Юра, що починала будуватися, і ніс на неї великий камінь, але запіяв когут і скала випала з чортячих рук... З давнішої історії Чортівської Скали знаємо небагато. Наприкінці XVI ст. шляхтянка Катерина Сапоровська дарувала цей ліс львівським бенедиктинкам, і при цім ордені Чортівська Скала лишилася й досі. Одна монахиня з кінця XVII ст. оповідала, що бачила тут залишки мурів і звалища якогось замку,— вістка не дуже певна. Звалища скал займали колись значно ширший простір, ніж тепер, пізніше їх винищено на каміння. Від першої половини XIX ст. Чортівська Скала притягала до себе численні прогульки зі Львова. Тоді оспівувано її в поезіях та складано про неї фантастичні епопеї — про князя Ігоря, що тут мав свій замок, воював з братом Володарем і хотів відібрати йому жінку Аделю; про Бонна й Вудиславу і подібні. Чортівською Скалою опікувалася пильно ігуменя конвенту бенедиктинок Йосифа Кун.

Сусідні Кривчичі належать до найстарших сіл під Львовом. Як було вже згадано, тут збирався купецький караван, що їхав на схід; дорога йшла через Лисиничі на Глиняни й далі. На кривчицьких полях стояв також табір Богдана Хмельницького 1648 р. і частина військ 1655 р. Досі ще частина кривчицьких піль має назву Табори.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.