Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Історичний тлумачний словник
В історичному тлумачному словнику зібрані пояснення до історичних документів, матеріалів і мандрівок.
ікони Ісуса Христа і Божої Матері на іконостасі ліворуч і праворуч від царських врат.
Перша споживча кооперативна спілка на західноукраїнських землях. Заснована у Львові з ініціативи В. Нагірного і А. Ничая, які пізніше стали її довголітніми керівниками. Метою створення було постачання оптом закупленого матеріалу з перших рук і навчання українського населення вести власну торгівлю.
найстаріша і найбагатша культурно-освітня установа в Галичині. Створена у 1849 р. заходами Головної Руської Ради (зк почаном священика Л. Трещаківського). Австрійський уряд виділив для спорудження будівлі площу, на лкій стояв заснований до 1848 р. будинок львівського університету. Народний Дім зведено 1851 —1864 рр. на пожертви українського населення краю. При Народному Домі діяла заснована 1848 р. Галицько-Руська матиця, що займалася культурно-освітньою роботою та виданням підручників. «Управляющий совіт», що керував з 1872 р. Народним Домом, захопили москвофіли і не допускали до його керівництва національне свідомих українців. Після окупації Галичини Польщею комісаром цієї установи було призначено М. Бачинського. Упродовж міжвоєнного періоду діяльність Народного Дому обмежувалася музейно-архівними справами. Тут діяли бібліотека, бл. 120 тис. книг, в т. ч. 5 тис. рукописів і документів, археологічно-історичний (разом з картинною галереєю) та природознавчий музеї. Під час окупації Галичини російськими військами (1914—1915 рр.) частину бібліотеки було вивезено до Росії, в 1918 р. пропала велика нумізматична колекція. Видавався «Вісник Народного Дому» (1883—1914 — щомісячно, після 1921 — періодично). Після 1939 р. Народний Дім було ліквідовано, приміщення передано під окружний Будинок офіцерів, а його збірки — до бібліотеки АН УРСР і реорганізованих львівських музеїв.
НТШ — громадська наукова організація у Львові. Реорганізоване у 1892 р. з Товариства ім. Шевченка, заснованого 1873 р. як літературне з ініціативи О. Кониського і М. Драгоманова. В 1892—1918 рр. було першою і єдиною новітньою Академією наук українського народу. В НТШ було три секції: історико-філософська, філологічна і математично-природничо-лікарська, до складу яких входила низка комісій (археографічна, бібліографічна, етнографічна, правова, статистична та ін.). В НТШ працювали М. Грушевський (голова в 1897—1913 рр.), І. Франко, В. Гнатюк, І. Горбачевський, Ф. Вовк, І. Крип'якевич, І. Пулюй, І. Раковський та інші. Серійні видання «Записки НТШ», «Етнографічний збірник», «Пам'ятки українсько-руської мови», «Матеріали до української етнології». До 1939 р. НТШ випустило понад 1100 різноманітних наукових та літературних видань. Від 1946 р. осередки НТШ діяли у Західній Європі, США, Канаді, Австралії. В кінці 1989 р. відновлено Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у Львові.
(рр. народження і смерті невідомі) — золотар XVII ст., працював у Львові. З 1691 р. виконував замовлення Львівського братства.
Крім Високого замку у Львові був так званий Низький, або Нижній замок, який служив житлом князів, а згодом львівських старост, тимчасовим житлом королів. В ньому знаходилась також канцелярія шляхетських городського і земського судів.
(пом. 1300)—золотоординський темник, син хана Джучі.
