Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Історичний тлумачний словник

В історичному тлумачному словнику зібрані пояснення до історичних документів, матеріалів і мандрівок.

Є (1) | А (4) | Б (8) | В (7) | Г (8) | Д (7) | Е (1) | Ж (2) | З (5) | Й (2) | К (15) | Л (15) | М (6) | Н (7) | О (2) | П (9) | Р (8) | С (19) | Т (5) | У (6) | Ф (1) | Х (2) | Ч (2) | Ш (9) | Щ (1) | Ю (2) | Я (1)

тепер буд. № 40а по вул. Коперника, де розташовано Львівську обласну
організацію Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

(у греко-католицькій церкві — свято Пресвятої Євхаристії) — святкується у четвер на десятий день після Зелених свят.

римо-католицьке свято, відзначається 6 січня.

(1891 — 1941) — громадський діяч, родом з міста Яворова на Львівщині, сотник УГА, співзасновник Української Військової Організації.

була однією з найцінніших архітектурних пам'яток Львова. Зруйнована в серпні 1941 р. під час німецької окупації міста.

Скільський Андрій (кін. XVI ст.— 1651) — друкар і письменник, родом зі Львова. Працював у друкарні Львівського братства складачем і управителем (1630—1633, 1641 — 1643). В 1638—1640 рр. разом з М. Сльозкою був співвласником друкарні єпископа А. Желиборського при церкві св. Юра у Львові, з 1646 р. — в Уневі. За зв'язки з козаками в 1651 р. його арештовано поляками в Сокалі і після тортур страчено. Автор і видавець діалогів «Вірші з Трагедії Христос пасхон Григорія Богослова» (1630), одного з перших зразків української драми.

(р. народження невідомий — помер після 1667) — український друкар і видавець. Близько 1630 р. прибув до Львова з Литви і став на службу до Львівської братської друкарні. В 1633 р. вступив до Львівського братства, а з 1636 — управляв його друкарнею. Тут видав «Псалтир» (1634), «Євангеліє» (1636) та інші церковні книги.

(бл. 1578—1634) — визначний церковний та культурний діяч. Навчався в Острозькій школі та Вірменській єзуїтській академії, слухав лекції в Ляйпцігу, Нюрнбергу й Віттенбергу (1618—1620), викладач і ректор Київської братської школи, архієпископ полоцький (з 1620 р.).
З 1627 р. жив у монастирі в Дермані. Після 1628 р. явно перейшов на бік унії. Автор низки трактатів спочатку на оборону православ'я («Тренос», 1610), згодом на оборону унії, цікавих зразків проповідницького мистецтва. Найзначніший твір — «Граматика словенська...» (1619), де він упорядкував церковно-слов'янську мову. Книга витримала багато перевидань у XVII—XVIII ст.

ремесло сницаря — майстра з художнього різьблення по дереву і карбування по металу.

(бл. 1539—1603) — польський церковний діяч. З 1583 р.— латинський архі¬
єпископ Львова. Намагався насильно змусити православних міста перейти на новий григоріянський
календар. Заборонив українцям дзвонити в церквах на православні свята.

(1875—1920) — художник. Навчався у Краківській школі мистецтв (1896—1902), Мюнхенській Академії (1901 — 1902), Національній школі мистецтв у Парижі (1902—1905). З 1906 р. жив у Львові. Подорожував по Італії і Україні (1908—1913), Єгипту і Палестині (1914). Автор багатьох портретів, жанрових картин, монументальних декоративних розписів Музичного інституту ім. М. Лисенка, поліхромії церков (у Підберізцях коло Львова, Печеніжині, Рикові, Більчому Золотому, Золочеві, Тлумачі, Славську). У своїх творах, особливо на релігійну тематику, намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними мистецькими досягненнями. Твори зберігаються у Національному музеї у Львові, Музеї народного мистецтва Гуцульщини в Коломиї, приватних збірках.

(р. народження невідомий — 1697) — друкар, управитель Львівською братською (1652 — 1670, 1677—1694) та Унівською монастирською друкарнями.

Вилучення (церкви, монастиря, громади) з-під юрисдикції місцевих владик і підпорядкування безпосередньо патріархові.

12 ікон із зображенням Страстей Христових, розставлені вздовж дороги церковної процесії (у церкві, біля церкви, вздовж дороги). У страсний тиждень коло кожної ікони (стації) відправляли частину богослужіння.

(Штирія) — область в Австрії в районі Альп. Головне місто — Грац.

Місто-фортеця у Волинській землі.

Міра довжини, була неоднаковою у різних країнах. Наприклад, на українських землях за княжої доби вона становила приблизно 300 мм, у Великому князівстві Литовському — 324, у Польщі — 298, у Австрії — 316 мм.

(поширена назва — Великий тиждень) — тиждень від Квітної неділі до Великої суботи перед Великоднем включно.

Ліплені консолі (опори) балкона, виконані в техніці стукко.

195 65 r15, premiorri via maggiore 195 ссылка.