Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Юрій II Болеслав Тройденович

Початки св. Юра

 

Побіч Єзуїтського парку веде вулиця Міцкевича; давніше вона звалася Святоюрська, бо вела під церкву св. Юра. В 1840-х рр. вона була вся поросла деревами.
Про початки церкви св. Юра є тільки легендарні перекази. Одне оповідання говорить, що тут була печера серед тернів і в ній 1280 р. осів князь Василиск, він на старість літ хотів відпокутувати гріхи молодості і постригся в ченці. На його бажання князь Лев [Данилович] на горі поставив церкву з букового дерева й мешкання для монахів.

Лист Папи Бенедикта XII звільнити польського короля Казіміра III від присяги

1341 р., квітня 29.— З ЛИСТА ПАПИ РИМСЬКОГО БЕНЕДИКТА XII КРАКІВСЬКОМУ РИМО-КАТОЛИЦЬКОМУ ЄПИСКОПУ З ДОРУЧЕННЯМ ЗВІЛЬНИТИ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА III ВІД ПРИСЯГИ ШАНУВАТИ ПРАВА І ЗВИЧАЇ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

Надзвичайна відданість апостольській столиці, що її проявив найдорожчий син во Христі славний король Польщі Казімір, заслуговує того, щоб і ми були прихильні і ласкаві до нього і до всього, що стосується спасіння його душі. З поданого до нас прохання цього короля ми недавно довідались, що, коли схизматицький народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава [Тройденовича], князя Русі, сина віруючих батьків і двоюрідного родича згаданого короля, а також деяких інших християн, які були слухняними цьому князеві за його життя, тоді король, вражений цим злочином, і прагнучи помститися за кривду заподіяну християнській вірі, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди...

Лист старости Руської землі Дмитра Детька до магістрату і купців м. Торуня

1341 р., лютий—червень *.— ЛИСТ «ПРАВИТЕЛЯ, АБО СТАРОСТИ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ» ДМИТРА ДЕТЬКА ДО МАГІСТРАТУ І КУПЦІВ м. ТОРУНЯ ІЗ ЗАПРОШЕННЯМ ПРИЇЖДЖАТИ З ТОВАРАМИ У ЛЬВІВ, ЯК ЦЕ МАЛО МІСЦЕ ПІД ЧАС ВЛАДИ ПОПЕРЕДНІХ КНЯЗІВ

Славним мужам і гідним віри намісникам, радникам, купцям усієї громади в Торуні — Дмитро Детько, правитель, або староста Руської землі [бажає] постійного здоров'я в богові.
Пам'ятаючи велику таємницю цього святого вислову: «блаженні, хто перебуває в мирі, бо їм належатиме земля», ми усунули суперечку, посіяну з намови диявола між польським королем Казіміром [III] і нами, й, натхненні животворним духом, подолавши спокусника людського роду, уклали союз згоди. Тому бажаємо, щоб усі, хто хоче їхати в Руську землю, знали, що згідно з правами наших попередників [кожен], нікого не лякаючись, може безпечно приїздити з товарами до Львова.

Захоплення Львова польським королем Казіміром

1340 р., після квітня 22*.— ІЗ «ХРОНІКИ» ЯНА ДЛУГОША — ПРО ЗАХОПЛЕННЯ ЛЬВОВА ПОЛЬСЬКИМ КОРОЛЕМ КАЗІМІРОМ III

...Коли король Польщі Казімір [III] довідався про нього [смерть князя Юрія Тройденовича], він нашвидкоруч зібрав із своїх придворних і панів військо [і] після великодного тижня ** поспішно напав на Русь і обложив місто Львів. Деякий час мешканці Львова витримували облогу, але пізніше, придушені голодом, разом з руськими боярами, що обороняли Високий і Низький замки і саме місто, вислали до короля [парламентарів] з повідомленням, що готові йому скоритися, коли король твердо пообіцяє, що не заборонятиме їхньої віри та обрядів. А коли король погодився на такі умови (бо знав, що якби не пристав на це, русини завзято витримували б облогу і боронилися б до останнього), відкрили брами і впустили короля зі всім військом; а віддавши обидва замки, урочисто присягли йому на вірність і послух.

Лист князя Юрія до магістра тевтонського ордену Людера

1334 р., лютого 11.— ЛИСТ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗЯ ЮРІЯ ТРОЙДЕНОВИЧА ІЗ ЛЬВОВА ДО ВЕЛИКОГО МАГІСТРА ТЕВТОНСЬКОГО ОРДЕНУ ЛЮДЕРА ПРО НАМІР ЗБЕРІГАТИ З НИМ МИРНІ ВІДНОСИНИ

Всім, що вірно вшановують знамено Христа, що читатимуть або оглядатимуть дані сторінки, Юрій, з дару бога уроджений князь і володар Русі [шле] вітання і [бажає] радості у Христі та приємності в досягненні жаданих насолод.

Про навчання руської мови Римонтом

Між 1270—1282 рр* — ЗАПИС У ЛІТОПИСУ АРХЕОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПРО НАВЧАННЯ РУСЬКОЇ МОВИ У ЛЬВОВІ РИМОНТОМ, СИНОМ ЛИТОВСЬКОГО КНЯЗЯ ТРОЙДЕНА

І Тройден узяв собі за дружину дочку мазовецького князя і мав з нею сина, названого Римонтом. І коли син його Римонт підріс, то батько його Тройден віддав його для навчання руської мови до Льва Мстиславича, який заснував місто в ім'я своє, Львів. І мешкаючи у князя Льва, Римонт навчився руської мови...

Початки Львова

 

Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М.Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).

Синдикація вмісту

igratnadengi org ; Исключительно лучшие советы по воспитанию детей на нашем вебсайте stateyka.com.